Page 69 - 4175

Жорстке централізоване керування, запроваджене в ці роки Сталіним, не
передбачало яких-небудь теоретичних побудов, що не випливали б із вказівок
„вождя народів”. Репресії 1933-1937 рр. не оминули і вчених-управлінців, багатьом з
яких пригадали захоплення тейлоризмом та приписали космополітизм.

11.3 Розвиток управлінської науки дещо активізувався після смерті Сталіна,
особливо в період так званої хрущовської відлиги. Пошуки концентрувалися на
формуванні нових засад функціонування і взаємодії державних органів керування
шляхом посилення ролі товарно-грошових важелів, упорядкування цін,
удосконалення оплати праці та матеріального стимулювання. Проте перехід до
територіально-галузевої системи керування не порушив фундаментальних основ
системи, створеної Сталіним. У результаті цього поглибилося адміністрування,
управлінський апарат кількісно збільшився, низові кадри не були готові до
самостійного керування. Це стимулювало наукові пошуки вчених-управлінців і
вилилося в розробку концепції економічної реформи народного господарства, яку
почали втілювати в 1965 р.
Для наступного десятиріччя характерною є спроба запровадити економічну
реформу в господарстві. Ядром заходів з реформування економіки повинно було
стати запровадження господарського розрахунку підприємств. Нова модель
госпрозрахунку передбачала зменшення кількості централізовано-планових
показників, створення умов для самостійного вирішення питань удосконалення
виробництва і керування, підвищення ролі прибутку як мети діяльності й оцінного
показника роботи. Одночасно обмежено безповоротне фінансування капітальних
вкладень і розширено кредитні основи їхнього фінансування. Розробляли
різноманітні форми госпрозрахунку: повну, часткову, бригадну. Підприємствам
дозволено створювати нові фонди економічного і матеріального стимулювання:
фонди розвитку виробництва, науки і техніки, заробітної платні і матеріального
стимулювання, соціального розвитку.
Серед українських учених-управлінців цього часу провідне місце посідав
В. Глушков. Технічні розробки під його керівництвом в Інституті кібернетики
привели до ідеї запровадження безперервної технології в керуванні. В. Глушков
обґрунтував цю ідею на підставі розробленої ним теорії інформаційних бар'єрів, яка
теоретично обґрунтовувала безперспективність та нездійсненність планово-
командної господарської системи, керівництво економікою з одного (московського)
центру.
Період запровадження економічної реформи характеризувався розвитком
математизації наукових досліджень у галузі управління народним господарством,
розвитком економіко-математичного моделювання. Загальновизнаним лідерами у цій
галузі стали вчені Інституту кібернетики АН України. Наукові пошуки в галузі
комп'ютерної техніки та її застосування, розвиток ймовірнісних методів в економіко-
математичному моделюванні виконані на світовому рівні. Однак спроби використати
методи дослідження операцій в умовах тоталітарної системи не дали успіху. Плідні

68