Page 71 - 4175

Автори Рульєв В.А. та Гуткевич С.О. виділяють наступні характерні
особливості української моделі управління:
1) орієнтація багатьох досвідчених керівних кадрів на командну систему, яка
придушує ініціативу підлеглих, що заважає підприємствам і організаціям
пристосовуватися до нових економічних умов;
2) переважання в організаціях вертикальних, формальних зв'язків і відносин;
3) недооцінка горизонтальних зв'язків і відносин; слабке врахування сучасних
тенденцій в розвитку підприємств і використання нових типів організацій,
орієнтованих на ринок;
4) недостатнє бажання значної частини керівників делегувати повноваження і
відповідальність своїм заступниками, намагання все зробити самому і особисто
контролювати;
5) слабке залучення співробітників до управління підприємствами та їх
підрозділами, що в значній мірі не враховує знання і досвід працюючих;
6) повне копіювання західних методів управління підприємством, ігноруючи
вітчизняний досвід;
7) відсутність гнучкості у швидкому реагуванні на зміни зовнішніх і
внутрішніх факторів, які впливають на діяльність підприємства;
8) недостатнє знання управлінськими кадрами законодавчих та нормативних
актів;
9) ігнорування норм ділової етики, а також порушення підприємцями
елементарних етичних правил при здійсненні бізнесових операцій;
10) відсутність у багатьох підприємців фундаментальних знань про
технологію виробництва, економіку і менеджмент як науку управління;
11) основним принципом діяльності багатьох менеджерів є прагнення більше і
будь-якою ціною заробити сьогодні, що призводить до появи фірм-одноденок;
12) залежність оплати праці найманих працівників від взаємовідносин з
керівниками, а не від кваліфікації та результатів праці;
13) неувага до працюючих та ігнорування етики управління, свавілля, обман і
грубість, стали нормою поведінки окремих керівників, особливо в приватних
підприємствах;
14) недостатній рівень механізації, автоматизації та комп'ютеризації
управлінської діяльності, хоча в цьому простежується певний прогрес.

70