Page 31 - 4175
P. 31

Вчений  звернув  увагу  на  те,  що  заощаджують  -  споживачі,  а  інвестують  -
               виробники, які не погоджують свої дії між собою. Висновок: заощадження населення
               - це єдине джерело інвестицій, а отже величина заощаджень та інвестицій збігаються.
                      Три мотиви, які спонукають людей зберігати гроші:
                      1. Трансакційний мотив (готівка для потреб, ситуацій).
                      2. Мотив перестороги.
                      3. Спекулятивний мотив.
                      Мультиплікаційний ефект - це зміна рівня рівноваги національного доходу на
               величину  більшу  від  зміни  вихідного  рівня  автоматичних  витрат,  що  його
               спричинили.
                      Теорію  мультиплікатора  Кейнс  розглядає  через  формування  індивідуального
               грошового  доходу.  Вчений  намагається  з'ясувати  як  інвестиції  впливають  на
               збільшення величини індивідуальних доходів.
                      Через  певний  час  приріст  національного  доходу  буде  більший,  ніж  приріст
               початкових  інвестицій,  тобто  помноженим.  Множник  виступає  мультиплікатором  і
               залежить від граничної схильності до споживання.
                                   1
                       Y    I 
                                1   MPC
                      Y- приріст доходу;
                      I - приріст інвестицій, що спричинив приріст доходу;
                      MPC -гранична схильність до споживання.
                          1
                               - величина мультиплікатора.
                      1   MPC
                      Концепція мультиплікатора ще раз підкреслювала, що розміри національного
               доходу,  які  визначають  сукупний  попит,  задаються  функцією  інвестицій.  Звідси
               слідувало, що найважливішим способом забезпечення ефективного попиту є свідоме
               стимулювання  інвестиційної  активності,  що  і  визначило  основні  напрямки
               кейнсіанської економічної програми.

                      5.3 Інституціоналізм – широка течія економічної думки, яка сформувалася на
               рубежі  ХІХ-ХХ ст. у США. Вона ґрунтується на позаекономічному тлумаченні суті
               господарських  процесів  у  ринковій  економіці.  Рушійними  силами  економічного
               розвитку  вважаються  соціальні  явища  як  політичного,  правового,  етичного,
               морального, психологічного, технічного, так  і економічного характеру –  держава і
               профспілки, сім’я і традиції, звичаї і мораль, правові акти і етичні норми, технічний
               прогрес і наука, конкуренція і ринкова влада тощо. Ці та інші явища були об’єднані
               одним спільним терміном – інституції, що й дало назву цьому напряму економічної
               думки.
                      В  розвитку  інституціональних  економічних  теорій  можна  виділити  кілька
               етапів:
                        перший етап – зародження і поширення інституціоналізму (перша чверть
               ХХ  ст.),  це  період  раннього,  так  званого  критичного  інституціоналізму,  який



                                                                                                                 30
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36