Page 30 - 4175

Маршалл Альфред (1842–1924) – видатний англійський економіст, професор
Кембриджського університету. Основна праця – “Принципи економікс” (1890) –
протягом половини століття була основним підручником з економічної теорії в
університетах Європи і Північної Америки. Він запропонував замінити назву науки
“політична економія” на “економікс”.
Маршалл досліджував економічну діяльність на мікрорівні з позицій “чистої
теорії” й ідеальної моделі ринкового господарювання – моделі досконалої
конкуренції. Центральне місце у його теорії займає проблема цінності. Він вперше
ґрунтовно проаналізував закономірності ціноутворення, сформулював закони
попиту і пропонування, створив теорію рівноважної ціни. Він одним з перших
поєднав теорії граничної корисності та витрат виробництва і встановив, що
ринкова ціна є наслідком взаємодії двох факторів – виробничого і суб’єктивного.

5.2 Джон Мейнард Кейнс (1883-1946 рр) – засновник окремого напряму
економічної думки - кейіанства. Деякі дослідники історії економічної думки
висловлюють тезу так звану кейнсіанську революцію в економічній науці, хоча це
твердження можна спростувати, якщо в повному обсязі врахувати надбання
попередників.
У своїх дослідженнях Кейнс оперував переважно агрегованими категоріями,
такими як споживання, нагромадження, заощадження, інвестиції, зайнятість - тобто
величинами, котрі визначають рівень і темпи зростання національного доходу.
Кейнс вважав, що сучасний рівень виробництва залежить від сукупного
ефективного попиту, інакше кажучи - від реальних витрат на товари і послуги. За
Кейнсом "ефективний попит" є тотожним національному доходу, що складається з
двох частин - споживання (особистий попит) і нагромадження (виробничий попит).
СП = НД = С + Н
Згідно теорії Кейнса витрати на споживання зростають по мірі збільшення
доходу. Однак величина їхнього зростання відстає від збільшення доходу. Тобто при
зростанні доходу на 1$ споживання збільшується на суму менше 1$.
Граничною схильністю до споживання Кейнс назвав частку кожного
додаткового далара, яка йде на споживання. Відставання споживання від темпів
росту доходу Кейнс пов'язував з тим, що частини національного доходу зберігається,
заощаджується, не повертаючись в господарський оборот. Цю закономірність Кейнс
пояснював з точки зору психології людини (із збільшенням доходу, гранична
схильність до споживання зменшується -"основний психологічний закон").
Виробничий попит, який виступає другою складовою "ефективного попиту" є
індикатором бажання капіталістів інвестувати свої капітали. На обсяг інвестицій на
думку Кейнса впливають норма процента і норма очікуваного прибутку. Умова
інвестування - коли очікуваний прибуток перевищуватиме позичковий процент. За
Кейнсом, нормальний розвиток економіки полягає в тому, що розрив між доходом і
споживанням заповнюються інвестиціями, котрі поглинають обсяги заощаджень.

29