Page 27 - 4175

причиною незліченних злочинів і бід, які відчуває людина", вона "відчужує
людський розум один від одного, служить постійною причиною виникнення
ворожнечі у суспільстві, незмінним джерелом обману і шахрайства серед людей".
Оуен вважає, що за справедливого соціального устрою "все, за винятком тільки
предметів суто особистого користування, перетвориться у суспільне надбання, а
суспільне надбання буде завжди в надлишку для всіх". Проте він також виступає
виключно за мирний, просвітницький шлях зміни суспільного устрою, революцію в
людській свідомості. У цьому аспекті він значну увагу приділяв правовим
механізмам, підкреслюючи, що за допомогою законів, які видаються державою,
можна не тільки полегшити ті чи інші сторони життя трудящих, але й здійснити
більш широкі реформи в їхніх інтересах. Оуен був одним з перших, хто висунув ідею
"гуманного фабричного законодавства", обмеження робочого дня тощо. На його
думку, надзвичайно важливо, щоб революція, яка вже почалася, мала форму
виключно мирних і поступових перетворень, уникнула перетворення в
насильницький переворот, і вказував на недопустимість здійснення революції
темною некультурною масою, бо це неодмінно призведе до актів насильства та
соціального хаосу і відкине людство назад, затримає утвердження царства розуму.
Такий результат є неминучим, особливо якщо революцію будуть робити зовсім не
підготовлені до цього люди, більше того - захоплені ідеєю класової помсти.
Оуен вважав, що перехід до світлого царства розуму здійснюватиметься за
участю і допомогою освічених людей та груп людей. Основною складовою,
"молекулою" майбутнього ладу в Оуена виступає самодостатня комуна, або
"поселення спільності", які об'єднуються у федерації національного масштабу
(держави), а згодом - і на міжнародному рівні. Протягом декількох років вони, на
думку мислителя, охоплять усю планету. Це дасть змогу ввести єдине законодавство,
запровадити єдиний порядок управління.

ТЕМА 5 ЕКОНОМІКО-УПРАВЛІНСЬКІ ВЧЕННЯ ОСТАННЬОЇ
ТРЕТИНИ ХІХ –ХХ СТОЛІТТЯ

5.1 Маржиналізм (marginal - граничний) – напрям економічної думки 70-90-х
років XIX ст., представлений концепціями австрійської, кембриджської,
американської, шведської та математичної шкіл. Ґрунтується на дослідженні
граничних (маржинальних) величин на різних рівнях економічної системи – фірми,
галузі, національної економіки.
Провідною проблемою досліджень стає проблема раціонального розподілу
обмежених ресурсів. Об’єктивний, якісний і причинно-наслідковий аналіз класичної
школи поступається місцем суб’єктивному, кількісному та функціональному
аналізу. Принцип ідеологічної нейтральності аналізу спричиняє зміну назви науки:
“політична економія” замінюється більш нейтральною – “економікс”.

26