Page 58 - 4169

m x = m y = 2, можна говорити про чотириклітинкові таблиці. Вимірювання
взаємозв’язків між альтернативними ознаками може проводитись за допомогою
спрощених коефіцієнтів взаємної спряженості – коефіцієнтів асоціації, колігації
та контингенції.
Коефіцієнт асоціації, запропонований статистиком Юлом, визначають за
формулою:
f 11 f 22  f 12 f 21
Q  . (6.9)
f f  f f
11 22 12 21
Також Юл запропонував коефіцієнт колігації:

f 11 f 22  f 12 f 21
W  . (6.10)
f f  f f
11 22 12 21
Коефіцієнт контингенції, запропонований К.Пірсоном:
 2 f 11 f 22  f 12 f 21
K   . (6.11)
n f f f f
01 02 10 20
2 2
Тобто можна визначити:  = nК .
Для цих коефіцієнтів кореляції якісних ознак завжди Q > W > K. Зв'язок
вважається наявним, якщо W і К ≥ 0,3, Q ≥ 0,5.

Приклад: оцінити щільність зв’язку між шкідливою звичкою палити і
хворобами легенів (табл. 6.5).

Таблиця 6.5 - Розподіл пацієнтів клініки за результатами легеневих проб

Наявність звички Результати легеневих проб
Разом
палити Аномальні Нормальні
Палить 20 5 25
Не палить 10 15 25
Разом 30 20 50

20 15  10 5  250
C    , 0 408.
30 20 25 25 612 3 ,
2 2 2
Значення   nC  50 , 0  408  , 8 32 перевищує критичне  2 ) 1 (  , 3 89 .
, 0 95
Істотність зв’язку доведено з імовірністю 0,95.
Корисною мірою при аналізі 4-клітинкових таблиць взаємної спряженості
є відношення перехресних добутків або відношення шансів
f 11 f 22
W  . (6.12)
f f
12 21
Відношення шансів характеризує міру відносного ризику. У нашому
прикладі
15 20
W   6 .
5 10
Отже, імовірність легеневих хвороб у тих, хто палить, у 6 разів вища
порівняно з тими, хто не палить.

Якщо одна із пов’язаних ознак має кількісний вираз, а інша –

58