Page 56 - 4169
P. 56

в якій наведено результати соціологічного опитування населення щодо намірів
               прилучитися  до  ринку  цінних  паперів.  Тих,  хто  не  боїться  ризикувати,
               класифікували  як  ризикованих  інвесторів,  тих,  хто  не  уявляє  ризику  без
               гарантій, — обережними, а хто ризику уникає взагалі, — неризикованими.
                     Частоти  комбінаційного  розподілу  респондентів  за  віком  і  схильністю  до
               ризику  концентруються  навколо  діагоналі  з  верхнього  лівого  кута  в  нижній
               правий. Серед молодих більшість готова ризикувати на ринку цінних паперів, у
               середній  віковій  групі  готовий  ризикувати  один  з  п’яти, а  половина  не  уявляє
               ризику без гарантій, у третій віковій групі на одного обережного припадають два
               неризиковані.
                     Таблиця 6.3 – Розподіл респондентів за віком і схильністю до ризику

                                                       Тип інвестора у                         Разом
                   Вік х, років
                                     Ризикований         Обережний        Неризикований         f i0
                      16—30                24                 12                 4              40
                      31—50                20                 50                 30             100
                   51 і більше              6                 18                 36             60
                                           50                 80                 70             200
                     Разом f 0j
                     Характер  розподілу  частот,  концентрація  їх  уздовж  головної  діагоналі
               свідчать про наявність стохастичного зв’язку між віком і схильністю до ризику.
                     Оцінка щільності стохастичного зв’язку ґрунтується на відхиленнях частот
               (часток) умовного та безумовного розподілів, тобто на відхиленнях фактичних
               частот f ij від теоретичних F ij, пропорційних до підсумкових:
                                                            f i0  f 0  j
                                                       F         ,                                         (6.4)
                                                        ij
                                                              n
               де f i0 — підсумкові частоти за ознакою x; f 0j — підсумкові частоти за ознакою
                                                 m x    m  y  
                y ;  n — обсяг сукупності   n     f i0     f 0  j  .
                                                              
                                              
                                                  i      j   
                     Якби схильність до ризику не залежала від віку, то кількість ризикованих
               серед молоді становила б
                                                               40 50
                                                          F           10 ,
                                                           11
                                                                200
                     обережних у другій віковій групі
                                                               100 80
                                                          F            40,
                                                           22
                                                                200
                     неризикованих у третій віковій групі
                                                               60   70
                                                          F            21.
                                                           33
                                                                 200
                     Абсолютну  величину  відхилень  фактичних  частот  f ij  від  пропорційних  F ij
               характеризує  показник  середньої  квадратичної  залежності  (квадратична
                                2
               спряженість   Пірсона):
                                                          f ij   F ij   2    f ij 2  
                                                    2           n        1  .                     (6.5)
                                                      i  j   F ij        i  j f i0  f 0 j   
                                                                           2
                     За  відсутності  стохастичного  зв’язку    = 0.  На  основі  розподілу
                                                                                                         2
                                  2
               ймовірностей     перевіряється  істотність  зв’язку.  Критичні  значення     для
                                                             56
   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61