Page 49 - 4169
P. 49

3
                                                                         xx   f
                                            Aз    з              з              .                     (5.16)
                                                  3                        f
                     За допомогою середньої квадратичної похибки асиметрії та ексцесу можна
               встановити істотність кожного з цих показників. Якщо :
                            A                             ( 6 n    ) 1
                     K       S  >3,    де                           ,  то  асиметрія  істотна  і  розподіл
                       A                        S A
                                                    ( n     ( * ) 1  n    ) 3
                              S A
               ознаки  в  генеральній  сукупності  несиметричний.(  n-  кількість  одиниць
               сукупності).
                     Якщо виконується умова :
                            E                     24n  ( n     ( * ) 2  n   ) 3
                     K       X   3                                    ,  то  ексцес  є  властивим  для
                       E                 E X          2
                        X
                                               ( n  ) 1  ( * n    ( * ) 3  n    ) 5
                              E  X
               генеральної сукупності.

                     НЕ  5.5  Не  менш  важливими  у  статистичному  аналізі  є  характеристика
               нерівномірності розподілу певної ознаки між окремими складовими сукупності,
               а також оцінка концентрації значень ознаки в окремих її частинах (наприклад,
               розподіл  майна  чи  доходів  між  окремими  групами  населення,  кількості
               зайнятих між окремими галузями промисловості).
                     На  відхиленнях  часток  двох  розподілів  —  за  кількістю  елементів
               сукупності  d j  і  обсягом  значень  ознаки  D j  —  ґрунтується  оцінювання
               концентрації.
                     Якщо  розподіл  значень  ознаки  в  сукупності  рівномірний,  то  частки

               однакові  —  d       D ,  відхилення  часток  свідчать  про  певну  концентрацію.
                                  j    j
               Верхня  межа  суми  відхилень   d           D    2 ,  а  тому  коефіцієнт  концентрації
                                                          j   j
               обчислюється як півсума модулів відхилень:
                                                            1  m
                                                       K     d  j   D .                                (5.17)
                                                                      j
                                                            2   j 1
                     Значення коефіцієнта коливаються в межах від нуля (рівномірний розподіл)
               до одиниці (повна концентрація). Чим більший ступінь концентрації, тим більше
               значення коефіцієнта K.
                     Коефіцієнти  концентрації  широко  використовуються  в  регіональному
               аналізі  для  оцінювання  рівномірності  територіального  розподілу  виробничих
               потужностей,  фінансових  ресурсів  тощо.  За  кожним  регіоном  визначається
               також коефіцієнт локалізації
                                                            D
                                                       L     j  100 ,                                    (5.18)
                                                         j
                                                            d  j
                     який характеризує співвідношення часток.
                     Порівняння  структур  на  основі  відхилень  часток  доцільне  в  рядах  з
               нерівними інтервалами, а надто в атрибутивних рядах.
                     За  аналогією  з  коефіцієнтом  концентрації  обчислюється  коефіцієнт
               подібності (схожості) структур двох сукупностей:

                                                              1  m
                                                       P  1     d  j   d .                            (5.19)
                                                                        K
                                                              2  1
                                                             49
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54