Page 46 - 4169
P. 46
За даними табл. 5.1 R 1 , 8 % d 21 % 24 6 , % . Тобто аналізована
сукупність є однорідною, а обчислена середня (37-й розмір) – типова для
сукупності.
Якщо центр розподілу поданий медіаною, то за відносну міру варіації
беруть квартильний коефіцієнт варіації
Q Q 1
3
V . (5.8)
Q
2 Me
Для оцінювання ступеня варіації застосовують також співвідношення
децилів. Так, коефіцієнт децильної диференціації показує кратність
співвідношення дев’ятого та першого децилів:
D 9
V . (5.9)
D
D 1
НЕ 5.3 Дисперсія є дуже поширеним показником, адже входить до
більшості теорем теорії ймовірностей, які є основою для математичної
статистики. Вона використовується при проведенні вибіркових досліджень,
регресійному та кореляційному аналізах. Дисперсія, як будь-яка середня
величина має певні математичні властивості:
1) дисперсія сталої величини = 0;
2) зменшення (збільшення) всіх значень ознаки на сталу величину не
2
впливає на значення дисперсії: 2 ;
– Аx x
3) зменшення (збільшення) всіх значень ознаки в А разів призводить до
2 2 2 2
зменшення (збільшення) дисперсії в А разів: A ;
xА x
4) якщо частоти замінити частками, дисперсія не зміниться.
Дисперсію можна також визначити за формулою
2 2 2
x x , (5.10)
де x — квадрат середньої величини;
2
x — середній квадрат значень ознаки.
2
За даними табл. 5.1 можна обчислити дисперсію цим методом. Для
зважених середніх вона матиме вигляд:
2 2
2 f xf 87116 2342
x
2 x 2 x 2 , 0 843
f f 63 63
Як бачимо, значення дисперсії, розраховане за обома методами співпадає.
При таких розрахунках потрібно пам’ятати, що заокруглення числових значень
в процесі обчислення показників приводить до похибок, які спотворюють
точність результатів.
Дисперсія альтернативної ознаки обчислюється як добуток часток:
2 d 1 d , (5.11)
0
де d - частка елементів сукупності, яким властива ознака, d - частка решти
1 0
елементів (d 1 d ).
0 1
Також для обчислення дисперсії використовують метод моментів (або
метод відліку від умовного нуля).
46