Page 46 - 4169
P. 46

За  даними  табл.  5.1       R    1 , 8  %      d    21 %          24  6 ,  %  .  Тобто  аналізована
               сукупність  є  однорідною,  а  обчислена  середня  (37-й  розмір)  –  типова  для
               сукупності.
                     Якщо  центр  розподілу  поданий  медіаною,  то  за  відносну  міру  варіації
               беруть квартильний коефіцієнт варіації
                                                      Q   Q 1
                                                       3
                                                 V          .                                              (5.8)
                                                   Q
                                                       2 Me
                     Для  оцінювання  ступеня  варіації  застосовують  також  співвідношення
               децилів.  Так,  коефіцієнт  децильної  диференціації  показує  кратність
               співвідношення дев’ятого та першого децилів:
                                                      D 9
                                                 V       .                                                 (5.9)
                                                   D
                                                       D 1

                     НЕ  5.3  Дисперсія  є  дуже  поширеним  показником,  адже  входить  до
               більшості  теорем  теорії  ймовірностей,  які  є  основою  для  математичної
               статистики.  Вона  використовується  при  проведенні  вибіркових  досліджень,
               регресійному  та  кореляційному  аналізах.  Дисперсія,  як  будь-яка  середня
               величина має певні математичні властивості:
                     1) дисперсія сталої величини = 0;
                     2)  зменшення  (збільшення)  всіх  значень  ознаки  на  сталу  величину  не
                                                              2
               впливає на значення дисперсії:         2     ;
                                                        – Аx    x
                     3)  зменшення  (збільшення)  всіх  значень  ознаки  в  А  разів  призводить  до
                                                             2          2    2  2
               зменшення (збільшення) дисперсії в А  разів:                  A ;
                                                                        xА   x
                     4) якщо частоти замінити частками, дисперсія не зміниться.
                     Дисперсію можна також визначити за формулою

                                                    2   2    2
                                                      x   x  ,                                         (5.10)
               де  x — квадрат середньої величини;
                    2
                x — середній квадрат значень ознаки.
                 2
                     За  даними  табл.  5.1  можна  обчислити  дисперсію  цим  методом.  Для
               зважених середніх вона матиме вигляд:

                                                                   2                  2
                                                        2  f     xf    87116   2342 
                                                      x
                                        2   x 2   x 2                        , 0  843
                                                                                     
                                                                              
                                                       f     f       63     63 
                     Як бачимо, значення дисперсії, розраховане за обома методами співпадає.
               При таких розрахунках потрібно пам’ятати, що заокруглення числових значень
               в  процесі  обчислення  показників  приводить  до  похибок,  які  спотворюють
               точність результатів.
                     Дисперсія альтернативної ознаки обчислюється як добуток часток:
                                                   2    d 1 d ,                                         (5.11)
                                                           0
               де  d  - частка елементів сукупності, яким властива ознака,  d  - частка решти
                    1                                                                      0
               елементів  (d    1 d  ).
                              0      1
                     Також  для  обчислення  дисперсії  використовують  метод  моментів  (або
               метод відліку від умовного нуля).


                                                             46
   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51