Page 59 - 4163

становить 10 % величини основних фондів. Тепер у ряді галузей з метою прискорення
технічного прогресу нерідко встановлюються вищі норми амортизації – до 20 % і більше.
Суть прискореної амортизації полягає в тому, що підприємцю дозволяється списувати
вартість устаткування за такими ставками, які перевищують норму рівномірних відрахувань.
Так, якщо строк функціонування устаткування становить 10 років, то підприємець може
списувати не 10 %, а, наприклад, 20 % залишкової вартості.
Швидкість обороту різних частин основних фондів неоднакова. Адже до складу основних
фондів належать засоби праці з різною довговічністю. Щоб обчислити обіг основних
виробничих фондів у цілому, слід підрахувати середню величину обертів його складових
частин.
У практиці господарювання необхідно обчислювати загальний оборот усіх виробничих
фондів – і основних і оборотних, їх загальний оборот є середній оборот різних його складових.
З технічним прогресом питома вага основних виробничих фондів зростає, що породжує
тенденцію до уповільнення їх обороту і збільшення втрат від морального зношування. Щоб
запобігти цим негативним явищам, необхідно інтенсифікувати використання техніки,
запроваджувати багатозмінну роботу і т. д.
Час обороту виробничих фондів складається з часу виробництва і часу обігу.
Час виробництва – це час, протягом якого виробничі фонди перебувають у сфері
виробництва. Це, по суті, тривалість виробничого циклу виробництва продукту, наприклад
будівництво мосту, виготовлення машин, пошиття костюмів. Час виробництва складається з
таких елементів: 1) робочого періоду; 2) часу, протягом якого предмети праці зазнають дії сил
природи, фізичних, хімічних і біологічних процесів; 3) часу, протягом якого предмети праці
перебувають у формі виробничого запасу; 4) періодичні перерви в роботі з різних причин.
Робочим періодом називається кількість тісно пов'язаних між собою робочих днів,
необхідних для виготовлення продукту. Робочий період обчислюється шляхом нормування
виробничих операцій. Виготовлення машин, наприклад, може тривати декілька тижнів, місяців,
а будівництво корабля – місяці та роки, пошиття взуття – декілька днів. Щоб скоротити робочий
період, необхідно збільшити чисельність працюючих, посилити інтенсивність праці, а головне –
підвищити продуктивність праці на основі науково-технічного прогресу й поліпшення
організації виробництва.
Час виробництва становить одну частину часу обороту виробничих фондів. Його другу
частину становить час обігу, який істотно впливає на швидкість обороту фондів.
Час обігу – це час, протягом якого виробничі фонди у товарній та грошовій формі
перебувають у сфері обігу. Час обігу включає час, необхідний для перетворення товару у гроші
(час продажу), і час, необхідний для перетворення грошей у товари (час купівлі). Тривалість
часу обігу залежить від умов реалізації, виробленої продукції, від розвитку засобів транспорту
та зв'язку, від стану грошового обігу країни.
Швидкість обороту виробничих фондів істотно впливає на затрати виробництва і
прибутковість підприємства. Чим більше обертів роблять виробничі фонди, тим нижчі затрати
виробництва й вищі прибутки.

7.2. Витрати виробництва. Собівартість продукції

Процес створення і доведення до споживачів необхідних життєвих благ одночасно являє
собою процес споживання (засобів і предметів праці, робочої сили). Життєві блага, отже,
виступають прямим результатом цілеспрямованих затрат минулої (уречевленої у засобах
виробництва) і живої праці людей. За умов, коли люди у процесі господарської діяльності
вступають у взаємовідносини через, купівлю-продаж товарів, затрати праці, природним
вимірником яких є робочий час, набувають вартісної (грошової) форми і роздвоюються на
затрати суспільства та затрати окремих підприємств, створюючи тим самим основу, на якій
базується весь механізм відтворення планомірно-ринкової економіки.

59