Page 41 - 4163

господарства. Форма господарства, коли товаром стає не тільки продукт людської праці, а і сама
робоча сила людини, називається капіталістичним виробництвом.
Між простою і розвиненою (капіталістичною) формами товарного виробництва є загальні
риси й відмінності (див. табл.5.2).

Таблиця 5.2 – Відмінності простого і капіталістичного товарного виробництва

Просте Капіталістичне
1 2
1.Об’єднання виробника з засобами 1.Об’єднання виробника з засобами
виробництва в індивідуальному виробництві виробництва опосередковане купівлею-
пряме, безпосереднє продажем робочої сили
2. Засноване на особистій праці власника 2. Засноване на найманій праці
засобів виробництва
3. Уявляє собою дрібне, роздрібнене 3. Є машинним виробництвом
виробництво
4. Вироблений продукт присвоюється 4. Вироблений продукт присвоюється
безпосереднім виробником власником засобів виробництва
5. Виробництво здійснюється заради 5. Мета виробництва – прибуток
задоволення потреб виробника
6. Має обмежений характер, бо існує як 6. Носить всеосяжний характер,
уклад оскільки товаром стає не тільки результат
виробництва, а і робоча сила

Незважаючи на всі відмінності, просте товарне виробництво і капіталістичне однотипні, бо
мають одну і ту ж економічну основу – приватну власність на засоби виробництва. Тому просте
товарне виробництво, розвиваючись, неминуче приводить до виникнення капіталістичного,
тобто воно є вихідним пунктом останнього.

5.2.Товар і його властивості

Продукт праці стає товаром лише тому, що він вступає в обмін і з приводу нього
виникають відносини між товаровиробниками. Товар – це продукт праці, призначений для
задоволення потреб людей і потрапляє в споживання через обмін на ринку. Сутність товару
розкривається через його властивості: споживну вартість і вартість. Споживна вартість – це
властивість товару задовольняти ту або іншу потребу людей. Не всяка річ може бути товаром,
товаром може бути тільки та, що вироблена або опосередкована працею людини. Крім того,
товаром стає не будь-яка, а лише суспільна споживна вартість, тобто призначена для
задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб. Споживна вартість означає факт
відчуження товару від його виробника на основі обміну.
Кожний окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різноманітних кількісних
пропорціях. Пропорції, у яких обмінюються споживні вартості різноманітного роду, становлять
мінову вартість. Що лежить в основі цих пропорцій (мінових вартостей), що робить товари
порівняльними? Адже як споживні вартості вони різноманітні. Об’єднує всі товари те, що вони
– продукт праці. Як згустки певної кількості людської праці, товари є вартості. Мінові ж
вартості виражають співвідношення між витратами праці на виробництво продуктів, що
обмінюються. Отже, вартість – це внутрішня властивість товару, зовнішньою формою її прояву
є мінова вартість. Саме вартість як уречевлена в товарах праця, робить усі товари
порівняльними, спільномірними. Як споживні вартості, товари якісно різні, як вартості – якісно
однорідні.

41