Page 43 - 4163

Повна форма вартості:
Товар Б
1
Товар А Товар Б
 2
відносна форма Товар Б 3
Товар Б 4
еквівалент на форма

Загальна форма вартості:
Товар А
1
Товар А Товар Б
2 
Товар А еквівалент на форма
3
Товар А
4
відносна форма

Грошова форма вартості:
Товар А Золото
Товар Б 2 грами золота

Товар В еквівалент на форма
Товар Г
відносна форма

Коли роль загального еквівалента закріпилася за одним якимось товаром, виникла грошова
форма вартості. З розвитком світової торгівлі роль загального еквівалента міцно закріпилася за
золотом. Золото, як загальний еквівалент, виділилось з ряду інших товарів завдяки своїм
природним властивостям: однорідність, подільність, портативність, високий ступінь
збереження, висока вартість.
Само по собі золото не є грошима, але гроші – це золото як загальний еквівалент. Отже,
гроші виникли не як результат домовленості людей про введення грошового обігу, а як товар,
що виконував роль загального еквівалента. Тобто, гроші – це особливий товар, який стихійно
виділився з усіх інших товарів для виконання функції загального еквівалента. Виконувати цю
роль гроші могли саме тому, що вони самі були втіленням людської праці. Обмін товарів, як
втілення індивідуальної праці, на гроші – це, по суті, визнання суспільством затрат цієї праці.
Слід зазначити, що визначений підхід до сутності грошей одержав назву логіко-
історичного. Проте існує ще і функціональний підхід, для якого характерно те, що гроші
визначаються через їх функціональні форми, не розглядаючи при цьому питання про їх глибшу
основу. Наприклад, за К. Р. Макконнеллом і С.Л. Брю „гроші – це те, що гроші роблять”.
Сутність грошей розкривається в їх функціях. Насамперед вони виконують функцію міри
вартості, в якій виступають засобом виміру вартості іншого товару в обміні. Здійснення цієї
функції проявляється через категорію ціни як грошового вираження вартості товарів. Друга
функція грошей – бути засобом обігу. Виконують її гроші готівкою і обслуговують товарний
обіг. Третя функція – засіб платежу, коли гроші використовуються як засіб покриття певних
зобов’язань. Одночасний зустрічний рух зобов’язань (платежів, товарів, послуг) і грошей у цій
функції відсутній. Четверта функція – засіб нагромадження. Суть цієї функції полягає в
збереженні у грошовій одиниці тієї купівельної сили, яка характеризує її як одиницю вартості,
тоді, коли гроші тимчасово випадають з обігу.
Гроші обслуговують і міжнародну торгівлю, тому виконують функцію світових грошей.
Особливо проявляються в міжнародному обміні такі сторони грошей, як загальний засіб

43