Page 17 - 4135
P. 17

тiльки на один тип моделi руху газу – той, який присутнiй у
                            математичнiй  постановцi  задачi.  Перехiд  до  другої  моделі
                            вимагає вiдповiдної перебудови чисельного методу, в той час
                            як другий спосiб, це показано нижче, приводить до задачi, не
                            зв’язаної  безпосередньо  з  моделлю  руху  газу,  тобто  носить
                            узагальнений характер.
                                  Основою  для  використання  другого  пiдходу  в  даному
                            конкретному випадку  є залежнiсть тиску в кiнцевiй дiльницi
                            магiстрального газопроводу вiд величини середньої продукти-
                            вностi кiнцевої компресорної станції. При фiксованому харак-
                            терi  газоспоживання  змiна  середньої  продуктивностi  може
                            привести  до  досягнення  границь  технологiчних  обмежень  за
                            тиском  –  P min ,  P max .  Тобто  для  будь-якого  моменту  часу
                            t′[0,T]  можна  знайти  значення  середньої  продуктивностi
                            Q min(t′), при якому в момент часу t′ тиск досягає P min, а також –
                            значення середньої продуктивностi Q max(t′), при якому тиск в
                            момент  часу  t′  досягає  P max.  Очевидно,  вiдрiзок  [Q min(t′),
                            Q max(t′)] є областю технологiчної допустимостi за тиском Q cеp
                            на момент часу t′.
                                  Необхiдно  зазначити,  що  середнє  значення  продуктив-
                            ностi КС, вибране в дiапазонi [Q min(t′), Q max(t′)], є технологiчно
                            допустимим за тиском тiльки в момент часу t′  [0, T], в попе-
                            реднi моменти часу не виключено, що тиск опускається нижче
                            P min або перевищує P max .
                                  Для  розв’язуваної  задачi  оптимiзацiї  мають  інтерес
                            тiльки тi значення Q cеp , якi технологiчно допустимі у кожнiй
                            точцi вiдрiзка [0, t ], тобто вiд обмежень [Q min (t′), Q max(t′)] по-
                            трiбно перейти до обмежень:

                                            [max Q min(t), min Q max (t)],  t′ [0,T],                     (1.8)

                                                                    ′
                                                              t [0; t′]       t [L,t].

                                  Значення  середньої  продуктивностi,  вибраної  в  даному
                            дiапазонi,  технологiчно  допустиме  на  всьому  вiдрiзку  [0,  t′],
                            так  як  воно  технологiчно  допустиме  в  кожнiй  точцi  цього
                            вiдрiзка.
                                  Отже, технологiчнi обмеження за тиском, як показав на-
                            ведений вище аналiз, подаються в термiнах продуктивностi i
                            можуть  бути  об’єднанi  з  обмеженнями  за  продуктивнiстю
                                                            14
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22