Page 12 - 4135

Рисунок 1.3 - Структура ідентифікації об’єктів магістра-
льних газопроводів за даними спостереження

Для стацiонарних об’єктiв застосування того або iншого
алгоритму iдентифiкацiї дозволяє за кiнцеве число крокiв iз
заданою точнiстю визначити параметри моделi. Якщо об’єкт
нестацiонарний, то параметри його змiнюються в часi i їх
оцiнки необхідно постійно уточнювати. В протилежному ви-
падку через визначений проміжок часу, який залежить вiд
ступеня нестацiонарностi процесу, модель перестане адекват-
но описувати функціонування об’єкту, за нею неможливо бу-
де прогнозувати його поведінку i здійснювати керування
об’єктом. Уточнені в процесу функціонування об’єкту моделi
отримали назву адаптивних [1]. Їх застосування принципово
необхідне для керування нестаціонарними технологічними
процесами.
Моделювання нестаціонарних об’єктiв газотранспортних
систем доцільно проводити за допомогою адаптивної системи
з iдентифiкатором, яка реалізує принцип дуального керування,
тобто дозволяє одночасно уточнювати параметри технологіч-
ного об’єкту i керувати його роботою (рисунок 1.4).

9