Page 66 - ЛЕКЦІЯ 1

1) спільно-індивідуальна діяльність, де кожен учасник виконує свою частину

роботи незалежно від інших;

2) спільно-послідовна діяльність, коли спільне завдання виконується послідовно

кожним учасником, як на конвеєр;

3) спільно-взаємодіюча діяльність, коли всі учасники виконують одночасно

завдання, в якому дії одного нерозривно пов’язані з діями інших і залежать

від них, як у командних видах спорту.

У ситуації конфлікту часто вбачають негативне явище. Але конфлікти дуже

відрізняються однин від одного. Існує ряд конфліктів, які можуть сприяти

успішному спілкуванню. Всі конфлікти можна поділити на дві великі групи:

маніпулятивні та актуалізаторські.

При маніпулятивному конфлікті, в учасників виникають перекручені уявлення

про свої і чужі цілі, дії, мотиви та позиції.

У ситуації маніпулятивного конфлікту можуть бути такі перекручені

сприйняття: уявлення про те, що істина і справедливість цілком на нашому боці, а

моральні норми порушує лише інша сторона, перебільшення уявлення про похибки

іншого і не усвідомлення недоліків у себе.

При здійсненні і навіть при усвідомленні однакових взаємодій власні дії

сприймаються як припустимі, а дії опонента – як недозволені та нечесні. Ці помилки
загострюють конфлікт і перешкоджають конструктивному виходу з нього.

При актуалізаторському конфлікті його учасники сприймають ситуацію більш
адекватно. Вони усвідомлюють неповноту свого бачення конфлікту і готові

вислухати іншу сторону. З однакових позицій підходять щодо власних і чужих дій,
не обіляють себе, не очорняють суперника, шукають можливості дізнатися про

думку і сприйняття іншого та побачити те, що в їх власній поведінці було не дуже

гарним. Вони відкриті для чесного конструктивного обговорення.

Можна вказати на дві фундаментальні відмінності між актуалізаторським і

маніпулятивним конфліктом: локус контролю й оцінка власних та чужих дій і міра

відповідальності за конфлікт.