Page 69 - ЛЕКЦІЯ 1

Переживання людини не залишаються незамінними для інших людей. Відгук

однієї особи на переживання іншої називається емпатією. Мисленно або емоційно

вступаючи на місце другого, що переживає якісь почуття, суб’єкт включає того

другого у свій внутрішній світ, роблячи його частиною своєї особистої сутності.

Емпатія має свою структуру:

1. Дійова емпатія (вища форма емпатії, що включає когнітивний, емоційний і

поведіночний компоненти).

2. Співчуття (в основі його лежить потреба в благополуччі другого).

3. Співпереживання (в основі потреба у власному благополуччі).

4. Когнітивна (у вигляді розуміння стану другого).

Ці структурні форм емпатії залежать від типу міжосбистісних відносин. Якщо

когнітивна і емоційна емпатія можливі при будь-яких типах відносин, то

поведінська, дійова характерні для близьких відносин.

З точки зору характеристики спілкування обидва розглянуті варіанти

вимагають вирішення ще одного питання: як буде той, “інший”, тобто партнер по

спілкуванню, розуміти мене. Від цього буде залежати наша взаємодія. Іншими

словами процес розуміння один одного “ускладнюється” явищем рефлексії. Під

рефлексією тут розуміється усвідомлення діючим індивідом того, як він

сприймається партнером по спілкуванню. Це вже не просто знання або розуміння
іншого, але знання того, як інший розуміє мене, це подвоєний процес дзеркальних

відображень один одного, глибоке, послідовне взаємовідображення, змістом якого є
відтворення внутрішнього світу партнера, причому в цьому внутрішньому світі в

свою чергу відображається свій внутрішній світ.
Одним із механізмів сприйняття і розуміння людьми один одного отримав

назву імпліцитна теорія особистості. Вона являє собою уявлення людини про те, як

в людях взаємозв’язані риси характеру, зовнішній вигляд, поведінка. Імпліцитна

теорія особистості складається в індивідуальному досвіді спілкування з людьми і є

досить стійкою структурою, що визначає сприйняття людини людиною.

Користуючись нею, індивід на основі зовнішності людини судить про її можливі

риси, імовірних вчинках і готовить себе до певних форм поведінки з такою