Page 30 - ЛЕКЦІЯ 1

Якщо К.Гален (ІІ ст. до н.е.) пов’язував темперамент людини з особливостями

її обмінних процесів, німецький психолог Кречмер – з будовою тіла, то І.Павлов

звернув увагу на залежність темпераменту від типу нервової системи:

1) Сильний, врівноважений (процес збудження добре балансується з процесом

гальмування), рухливий.

2) Сильний, неврівноважений, якому властиві сильні процеси, але гальмування

відстає, переважає збудження.

3) Сильний, врівноважений, інертний.

4) Слабкий, що характеризується слабкістю як процесів збудження, так і

гальмування.

Ці типи вищої нервової діяльності, на думку Павлова, відповідають чотирьом

темпераментам:

сильний, врівноважений, рухливий – сангвінічному;

сильний, неврівноважений – холеричному;

сильний, врівноважений, інертний – флегматичному;

слабкий – меланхолічному.

В остання роки до основних складових темпераменту відносять дві

характеристики поведінки – активність і реактивність.

Реактивність – це властивість, що характеризує міру реакції на зовнішні або
внутрішні впливи однакової сили (критичне зауваження, образливе слово тощо).

Активність – це властивість, що характеризує міру енергійності, з якою
людина впливає на зовнішній світ і долає перепони при досягненні мети.

Сангвінік – людина з підвищеною реактивністю і активністю. Жива міміка і
виразні рухи. Енергійна, працездатна. Швидкі рухи, гнучкість розуму, легко

сходиться з новими людьми. Без зусиль переключається з одного виду праці до

іншого.

Холерик – висока реактивність і активність. Нестриманий, нетерпеливий,

запальний, циклічність в праці. Важко дається діяльність, що вимагає спокійного,

повільного темпу. В спілкуванні нестриманий крикливий.