Page 32 - ЛЕКЦІЯ 1
        P. 32
     Основні риси, які входять в склад характеру людини:
              1)  це  ті  властивості  особистості,  які  визначають  вчинки  людини  у  виборі  цілей
                 діяльності.  Тут  як  певні  характерологічні  риси  можуть  проявитися
                 раціональність, розважливість, або протилежні їм якості;
              2)  в структуру характеру включені риси, що відносяться до дії, й спрямованих на
                 досягнення поставлених цілей: цілеспрямованість, послідовність тощо;
              3)  в склад характеру входять чисто інструментальні риси, безпосередньо зв’язані з
                 темпераментом:  екстраверсія  –  інтроверсія,  тривожність,  стриманість  –
                 імпульсивність тощо.
                   Своєрідне поєднання всіх цих рис характеру у однієї людини дає можливість
            віднести її до певного типу.
                   В  загальній  структурі  особистості  характер  займає  центральне  місце,
            об’єднуючи всі інші властивості і особливості поведінки. Від інших рис особистості
            характер  відрізняється  перш  за  все  своєю  стійкістю  і  більш  раннім формуванням.
            Якщо, наприклад, потреби, інтереси, схильності, світогляд людини в цілому можуть
            змінюватися на протязі всього життя людини, то їх характер, раз сформувавшись,
            залишається більш-менш стійким.
                                                         3.3 Мотивація
                   В поведінці людини є дві функціонально взаємозв’язані сторони: спонукальна
            і  регуляційна.  Відчуття,  сприйняття,  пам’ять,  мислення,  темперамент  –  всі  ці
            процеси  забезпечують  в  основному  регуляцію  поведінки.  Що  ж  стосується  її
            стимуляції  або  спонукання,  то  вони  зв’язані  з  поняттями  мотиву  і  мотивації.  Ці
            поняття включають в себе уявлення про потреби, інтереси цілі. Вони описуються і
            пояснюються через поняття мотив і мотивація.
                   Термін  “мотивація”  –  більш  поширене  поняття,  ніж  термін  “мотив”.
            Мотивацією  визначити  як  сукупність  причин  психологічного  характеру,  що
            пояснюють поведінку людини, її спрямованість і активність.
                   Будь-яка  форма  поведінки  може  бути  пояснена  як  внутрішніми,  так  і
            зовнішніми  причинами.  Всі  психологічні  фактори,  які  ніби  зсередини  визначають
     	
