Page 32 - ЛЕКЦІЯ 1
P. 32

Основні риси, які входять в склад характеру людини:

              1)  це  ті  властивості  особистості,  які  визначають  вчинки  людини  у  виборі  цілей

                 діяльності.  Тут  як  певні  характерологічні  риси  можуть  проявитися

                 раціональність, розважливість, або протилежні їм якості;

              2)  в структуру характеру включені риси, що відносяться до дії, й спрямованих на

                 досягнення поставлених цілей: цілеспрямованість, послідовність тощо;

              3)  в склад характеру входять чисто інструментальні риси, безпосередньо зв’язані з

                 темпераментом:  екстраверсія  –  інтроверсія,  тривожність,  стриманість  –

                 імпульсивність тощо.

                   Своєрідне поєднання всіх цих рис характеру у однієї людини дає можливість

            віднести її до певного типу.

                   В  загальній  структурі  особистості  характер  займає  центральне  місце,

            об’єднуючи всі інші властивості і особливості поведінки. Від інших рис особистості

            характер  відрізняється  перш  за  все  своєю  стійкістю  і  більш  раннім формуванням.

            Якщо, наприклад, потреби, інтереси, схильності, світогляд людини в цілому можуть

            змінюватися на протязі всього життя людини, то їх характер, раз сформувавшись,

            залишається більш-менш стійким.




                                                         3.3 Мотивація

                   В поведінці людини є дві функціонально взаємозв’язані сторони: спонукальна

            і  регуляційна.  Відчуття,  сприйняття,  пам’ять,  мислення,  темперамент  –  всі  ці

            процеси  забезпечують  в  основному  регуляцію  поведінки.  Що  ж  стосується  її

            стимуляції  або  спонукання,  то  вони  зв’язані  з  поняттями  мотиву  і  мотивації.  Ці

            поняття включають в себе уявлення про потреби, інтереси цілі. Вони описуються і

            пояснюються через поняття мотив і мотивація.

                   Термін  “мотивація”  –  більш  поширене  поняття,  ніж  термін  “мотив”.

            Мотивацією  визначити  як  сукупність  причин  психологічного  характеру,  що

            пояснюють поведінку людини, її спрямованість і активність.

                   Будь-яка  форма  поведінки  може  бути  пояснена  як  внутрішніми,  так  і

            зовнішніми  причинами.  Всі  психологічні  фактори,  які  ніби  зсередини  визначають
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37