Page 20 - ЛЕКЦІЯ 1

Воно і над-Я – неможливий. Тоді у Я з’являється могутній мотив захищатися від

конфлікту таким чином, щоб зробити його неусвідомленим.

Намагаючись позбавитись від неприємних емоційних станів, людина з

допомогою “Я” – виробляє в собі так звані захисні механізми:

1. Заперечення. Коли реальна дійсність для людини неприємна, вона “закриває” на

неї очі, заперечуючи її існування. Так, наприклад, несприйняття критики в свою

адресу з боку інших людей.

2. Раціоналізація. Це спосіб розумного виправдання будь-яких вчинків і дій, що

суперечать моральним нормам і викликають турботу.

3. Проекція. Цей механізм полягає в тому, що власні негативні якості людина

несвідомо приписує іншій особі.

4. Інтелектуалізація. Це своєрідна спроба вийти із емоційно загрожуючої ситуації,

шляхом її обговорення в абстрактних, інтелектуалізованих термінах.

Представником соціодинамічного напрямку є Б.Ф.Скіннер. Як радикальний

біхевіорист Скіннер заперечував всі уявлення про те, що люди автономні і їх

поведінка визначена існуванням внутрішніх факторів. Скіннер вважав, що поведінку

можна визначити, передбачити і проконтролювати умовами оточення. Він

стверджував, що так як наука розвивається від простого до складного, логічно

вивчати істоти, що знаходяться на більш низькому степені розвитку, перш ніж
вивчити саму людину.

Скіннер придавав особливе значення аналізу поведінки одиничних організмів.
Він вважав, що їх вивчення необхідно, так як всі організми розвиваються за одними

і тими ж законами.
При розгляді скіннерівського підходу до особистості необхідно відрізняти дві

різновидності поведінки: респондентну і оперантну.

Респондентна поведінка – це реакція, що викликана певним стимулом.

Але на поведінку людини впливають стимульні події, які наступають після

нього, а саме – її наслідки. Скіннер визначив її як оперантну поведінку. Оперантна

поведінка визначається подіями, які йдуть за реакцією. Тобто за поведінкою йде

наслідок і природа його наслідку змінює тенденцію організму повторювати дану