Page 22 - ЛЕКЦІЯ 1

Отже позицію А.Маслоу щодо місця біологічного і соціального можна

сформулювати так: оскільки людина народжується з основними потребами, то

провідним чинником її особистості є біологічний.

2.3 Формування особистості у психології та педагогіці

Поняття “формування особистості” – вживається у двох значеннях.

Перше – формування особистості як розвиток, процес і результат. У цьому

значенні формування особистості є предметом психологічної науки, завдання якої –

вияснення того, що є в наявності і що може бути в особи в умовах цілеспрямованих

виховних і навчальних дій.

Це є, власне, психологічний підхід до формування особистості.

Друге значення – формування особистості як її цілеспрямоване виховання.

Це – педагогічний підхід до значення завдань і способів формування особистості.

Педагогічний підхід передбачає необхідність з’ясування, що і як повинно бути

сформовано в особистості, аби вона відповідала соціально обумовленим вимогам,

що їх пред’являє до неї суспільство.

Психологічний і педагогічний підходи до формування особистості не тотожні

один одному, а складають нерозривну єдність.

Формування особистості відбувається засобами навчання і виховання.

За допомогою знань особистість корегує свою поведінку стосовно тих знань,

якими володіє на даний момент. Виробляються нові якості особистості, які у свою

чергу, впливають на перебіг психічних процесів (мислення та ін.).

Вищий ступінь мислення відносно самого себе дає змогу вдосконалити

механізми учіння – людина виробляє власні методи, стратегії.

Нові, досконаліші форми засвоєння знань дають можливість пізнавати і вищі

знання, які корегують, розвивають саму особистість.

У проблемі формування особистості відділити засоби навчання від засобів

виховання вельми проблематично, бо вони виступають у єдності.

Умовно процес виховання поділяють на: розумове, трудове, моральне,

естетичне, фізичне.