Page 18 - ЛЕКЦІЯ 1

2.2 Сучасні теорії психології особистості: психодинамічна, соціодинамічна,

інтеракціоністська

В кінці 30-х років ХХ ст. в психології особистості почалась активна

диференціація напрямків дослідження. В результаті у другій половині ХХ ст.

склались такі теорії психології особистості: психодинамічна, соціодинамічна,

інтеракціоністська.

До психодинамічних відносяться теорії, що пояснюють особистість і її

поведінку, виходячи із її психодинамічних, або внутрішніх, суб’єктивних

характеристик. В соціодинамічних теоріях головну роль в детермінації поведінки

відводять зовнішнім ситуаціям і не надають суттєвого значення внутрішнім

властивостям особи. Інтеракціоністичні теорії основані на принципі взаємодії

внутрішніх і зовнішніх факторів в управлінні актуальними діями людини.

Розроблену Фрейдом психоаналітичну теорію особистості можна віднести до

психодинамічних, оскільки в ній використовуються внутрішні психологічні

властивості індивіда, в першу чергу його потреби і мотиви для описування його як

особистості.

На думку З.Фрейда, людина є передусім біологічною істотою і прагне

задовольнити насамперед свої природні інстинкти як певну суму енергії.

Фундамент людської особистості визначається дома первісними інстинктами:
інстинктом життя та інстинктом смерті. Інстинкт життя (ерос) спонукає до

виживання, зокрема, мотивує секс, голод, спрагу. Енергію, завдяки якій діє
сексуальний інстинкт, З.Фрейд назвав лібідо. Інстинкт смерті (танатос) насичений

руйнівними імпульсами. Спрямовані всередину, вони ведуть до депресії та
самогубства; спрямовані назовні, вони спонукають до агресії щодо інших людей та

їхньої власності.

Інстинкти спрямовують поведінку людини відповідно до “принципу

задоволення”. Навколишній світ ставить на шляху до задоволення значні

перешкоди, які змушують людину враховувати опір реальності (“принцип

реальності”). Психіка розкладається на шари, які перебувають у стані постійного

конфлікту між собою. Тому невроз, на думку Фрейда є неминучим станом психіки.