Page 24 - 346_

Самоцінність естетичного виключилась в умовах
панування релігійної ідеології, яка зробила суспільним
ідеалом аскетизм, духовне вдосконалення через звернення до
Бога як вищого блага і краси. Внаслідок цього на перше місце
в системі категорій висунулися поняття світла і сяйва,
гармонії і пропорції, символу й алегорії. Прекрасне почало
визначатися як „гармонія і світло”, або як „пропорція і сяйво”.
Ця формула міцно ввійшла в середньовічну систему аж до
початку дослідного вивчення мистецтва, коли з нього почали
знімати пелену містичності.
Відродження відновило самоцінність живої, чуттєвої
людини. Воно не обмежилося античними уявленнями про
красу як симетрію і домірність, доцільність і гармонію. В
ренесансній естетиці краса визначалась передусім як гармонія
матерії і Духа, тіла і душі, людини і навколишнього світу.
Така зміна змісту категорії прекрасне свідчить про загальне
зростання естетичної свідомості передусім завдяки розвиткові
мистецтва, що робить предметом дослідження дедалі
складніші об’єкти дійсності, в тому числі людину, як
особливу соціальну істоту, з її внутрішнім духовним
багатством, моральними якостями, з усім тим, що виділяє її із
тваринного світу. Ускладнене завдання художнього навіть з
допомогою найскладніших геометричних та арифметичних
розрахунків виразно передати закономірності існування
прекрасного.
Кант ставлячи питання про сутність прекрасного,
виявляє, що прекрасне – це не тільки якість чи властивість
предмета, об’єкта, а й ставлення суб’єкта до об’єкта,
опосередковане апріорними формами мислення. Це означає,
що Кант вперше наголосив на необхідність діалектичного
підходу до вивчення естетичних явищ. Закладена Кантом
традиція виявилась досить плідною, оскільки він першим
порушив питання про специфіку прекрасного як специфічного
естетичного явища, акцентувавши увагу на відмінності
естетичної якості предмета чи явища від чисто природної
натуральної його властивості і якості. На думку Канта,
прекрасне є цінність, це те, що ми своєю доцільною
діяльністю надаємо життю, те що пов’язане з нашою волею,
почуттями, уявленням.
22