Page 21 - 346_

відносин. Естетичним ідеалом певного конкретного
суспільства, тобто „чуттєвим ідеалом”, і є прояв через окрему
людину головних визначальних суспільних відносин.
Отже, естетичний ідеал є діалектичною єдністю
об’єктивної і суб’єктивної сторін дійсності. Об’єктивна
сторона – це реально існуюча дійсність, в якій зароджуються і
діють тенденції суспільного розвитку незалежно від того,
усвідомлюють їх люди чи ні. Естетичний ідеал повинен
спочатку, хоч у зародку, виникнути в самому житті, перш ніж
він буде потім усвідомлений у форсі різних естетичних
уявлень і знайде відображення в мистецтві.
Естетичний ідеал називають „синтезом сьогодні і завтра”
або „наочним незалежним”. Естетичний ідеал тісно
пов’язаний з суспільним і моральним. Відповідно до розвитку
матеріального і культурного життя суспільства, розвитку
естетичної діяльності і мистецтва, історично міняв свій зміст і
естетичний ідеал.
В історії розвитку людства естетичний ідеал нерідко був
зверненим у минуле. Це відбувалося, коли певні суспільні
групи, не знаходячи вирішення життєвих проблем, починали
звеличувати минуле.
При всій різноманітності тлумачень естетичного ідеалу,
як вираження менш естетичної діяльності людини в них
можна угледіти дещо загальне, що обумовлюється основними
функціями ідеалу.
Ідеал мобілізує людську енергію, почуття і волю,
вказуючи напрям діяльності. Ідеали здатні випереджати
дійсність, виявляти тенденції майбутнього. Ідеал виступає як
певний орієнтир, камертон, а в деяких випадках і в значені
зразка, моделі поведінки, або системи цінностей.
Ідеал слугує вищим об’єктивним критерієм оцінки
всього того, з чим людина стикається в довколишньому світі,
що потрапляє в сферу її інтересів.
Всяка дійсність містить в собі нові можливості. І в цьому
розумінні вона недостатня, тому діяльність людини
спрямована на майбутнє
Естетичний ідеал при цьому виступає духовним
орієнтиром, який опосередковує естетичне ставлення до світу.

19