Page 19 - 346_

Естетичний смак виник і розвивається під впливом
суспільно-історичної практики – його об’єктивної основи і
критерію. Саме це зумовлює відносний характер естетичного
смаку. Суперечності змінюються у процесі естетичної та
художньої діяльності людини, зокрема у творах мистецтва.
Загальнолюдська здатність діяти та творити за законами краси
завжди конкретизується в естетичному досвіді стосовно
досягнутого рівня культури і реальної міри її засвоєння.
Власне, це і продовжує різноманітність смаків. Саме смак є
емоційною формою активності естетичного суб’єкта. Він не
тільки несе в собі творчі начала та інтуїцію узгодженості
форми та змісту, а й виражає їх як самопочуття цього
суб’єкта.
Естетичний смак не є вродженою якістю людини, і його
не можна зводити до психофізіологічного інстинкту, до
простих реакцій.
Особливої уваги заслуговує розгляд співвідношення:
смак і оцінка. Естетичний смак не можна зводити до оцінки.
Отже, смак є важливою характеристикою особистісного
становлення, що відображає рівень само визначеності
людської індивідуальності, тобто прийняття чи відкидання
культурної, естетичної цінності. Тому важливо зрозуміти
естетичний смак як здатність особи до індивідуального
відбору естетичних цінностей, а саме до саморозвитку і до
самоформування.
Дійсно, людина, яка має розвинений естетичний смак,
відрізняється певною завершеністю, цілісністю, тобто є не
просто індивідом, а особистістю.
Важливо зрозуміти, що особистість крім індивідуальних
особливостей – стать, вік, колір волосся і очей – має також
індивідуальний внутрішній духовний світ, специфічні
індивідуальні цінності.
Становлення особистості – процес складний і тривалий.
Можна сказати, що він не завершується ніколи. Проте є певна
межа, певний віковий кордон, коли формуються основні
соціальні характеристики особи.

17