Page 34 - 34

В своєму видимому добовому русі світила перетинають або не перетинають
площину першого вертикала Z W Z E  (рис. 3.3). Умова, при збереженні якої до-


бова паралель зірки буде перетинатись з першим вертикалом, буде   .
Розглянемо рисунок, на якому Z W Z E  – перший вертикал, а   FF   –
добова паралель світила, що проходить через перший вертикал.

Приймаємо, що для заданого світила відомими є його екваторіальні коор-

динати  і  , а також відомою є географічна широта точки спостереження
Розрахуємо для точок  і   пере-

тину добової паралелі зірки з пло-

щиною зоряного вертикалу значення
азимутів зенітних віддалей та зоря-

ного часу.

Відомо, що першим вертикалом на-
зивається великий круг небесної

сфери, що проходить через прямо-
 .
Z
висну лінію Z  перпендикулярно
Рисунок 3.3 – Проходження зір до площини небесного меридіану.
через І-й вертикал
З площиною небесного горизонту перший вертикал перетинається по лінії

EW , утворюючи точки заходу W і сходу E . Тому азимут західної частини пер-

шого вертикала Z W Z  становитиме 90, а східної частини Z E  Z  – 270º. Таким

чином,
A W 90 
(3.10)
A E  270 

З цих визначень випливає, що трикутник PZ (рис. 3.3) буде прямокутним

з прямим кутом у вершині Z . Елементи цього трикутника будуть такими: сто-
рона PZ – 90   , оскільки сферична відстань  QZ   , а QP 90 ; сторона

P  90   , оскільки сферична відстань M    , а  MP 90 ; сторона Z

відповідає зенітній віддалі світила z , кут при вершині P буде годинним кутом

світила t . Визначаємо зенітну віддаль світила z , застосувавши правило Непера

до рішення прямокутного сферичного трикутника PZ . Знаходимо

cos 90   sin 90  90   sin 90   ) z
звідси

33