Page 10 - 34

Всі планети рухаються по своїх орбітах згідно з законами, що їх відкрив
Кеплер.

Ці закони формулюються так:
Перший закон. Орбіта кожної планети є еліпс, в одному із фокусів якого

знаходиться Сонце.
Нехай “a ”– велика піввісь елі-

пса орбіти, і вона дорівнює се-

редній відстані від планети до
Сонця.

Рисунок 1.1 – До першого закону Кеплера

Для орбіти Землі ця відстань a = 149 600 000 км = 1 а. од. Точка П орбіти,

що розміщена на найближчій відстані від Сонця, називається перигелієм, а най-
більш віддалена точка орбіти A – афелієм. Лінія ПА, що проходить через ці

точки, дістала назву лінії апсид. Відстань від центра Сонця до центра планети
на орбіті називається радіусом-вектором r планети.

Кожен еліпс характеризується ексцентриситетом, що обчислюється за фо-
рмулою

2 2
OF 1 a  b
e   , (1.2)
OA a
де b – значення малої півосі еліпса.

Ексцентриситет характеризує величину відхилення еліпса від кола. Най-

менший ексцентриситет в орбіти Венери – 0,007, найбільший – у планети Плу-
тон – 0,247. Орбіта Землі має ексцентриситет e  0, 017 .

Другий закон. Радіус-вектор планети в однакові проміжки часу описує рі-

вновеликі площі. Нехай P 1 , P 2 , P – послідовні положення планети на орбіті.
3
Назвемо кут  , утворений лінією ап-
сид і радіусом-вектором планети, від-

рахований від точки перигелію П в

напрямі руху планети, істинною ано-
малією.


Для елементарної площі d , що
Рисунок 1.2 – До другого закону Кеплера
описується радіусом-вектором r за

10