Page 9 - 34

могою телескопів – до m = 18. Найбільш яскрава зірка північної півкулі Сіріус
має зоряну величину -1.6, а Сонце – -26,7.

Встановлено, що між зоряною величиною m і яскравістю зірки E існує за-
лежність, яка встановлюється формулою Погсона,

E k 0 ,4 m  m 
10 n k . (1.1)
E n
Встановимо за (1.1) на скільки зірка першої величини яскравіша зірки шо-

стої величини, прийнявши m n  6 і m k  1. Маємо

E 1 0 ,4 6  1
 10  100 ,
E 6

тобто, яскравість зірки першої величини в 100 разів більша від яскравості зірки

шостої величини.
Зоряні величини m і яскравості E будуть, очевидно, видимими, оскільки

зірки, котрі ми спостерігаємо, знаходяться на різних відстанях. Якщо б вони

розміщувались на однаковій відстані (в астрономії за таку стандартну відстань
береться відстань у 10 парсек), то їх яскравість змінилась би. Яскравість і зоря-

на величина на стандартній відстані називаються абсолютними. Наприклад,
абсолютна яскравість зірки Сіріус в 26 разів більша від такої ж абсолютної яск-

равості Сонця.

1.3.2 Планети. Закони руху планет
Небесні тіла, які не мають власного випромінювання називаються плане-

тами. Планети є складовою частиною Всесвіту, де ми живемо. Сонячна система

входить до складу нашої Галактики і розміщується не в її центрі, а на відстані в
30 000 світлових років від нього.

В складі Сонячної системи дев’ять планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс,
Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон. Меркурій – найближча до Сонця пла-

нета, а Плутон – найдальша. Площини орбіт всіх планет практично співпадають

з площиною орбіт Землі і відхиляються від неї на кути від 1 (Юпітер, Уран) до

17 – Плутон. Крім Меркурія і Венери, всі інші планети мають власних супут-
ників, таких як наш Місяць. Найбільшою за розмірами планетою є Юпітер, ра-

діус якого більший за радіус Землі в 11 разів, а найменшою – Меркурій, радіус
якого дорівнює 0,4 радіуса Землі. Юпітер є і найбільш масивною планетою з

масою, рівною 317 масам Землі, а Меркурій – найлегша планета.

9