Page 8 - 34

1.3 Про структуру Всесвіту
“Per aspera ad astra” (Через терни до зірок) – цими словами, що належать

римському філософу Сенеці (І ст. н.е.), прийнято характеризувати намагання

людського розуму проникнути в глибини невідомого, в тому числі і до розу-
міння будови Всесвіту.

Так що таке Всесвіт? Терміном Всесвіт сьогодні називають весь той прос-

тір навколо нас, який на сьогодні піддається вивченню. Межі вивчення Всесвіту
осягають 200-300 млн. світлових років. За сучасними даними весь цей простір

заповнений небесними тілами (зорями, планетами), фізичними полями (граві-

таційним, електромагнітним), елементарними частинками. Щільність простору
між небесними тілами надзвичайно мала.

1.3.1 Зорі
Найбільш розповсюдженими небесними тілами у Всесвіті є зорі – небесні

тіла, що мають власне випромінювання. У Всесвіті зорі розміщуються нерівно-
мірно. Скупчення зірок у Всесвіті називають галактиками. Наша Галактика –

чумацький шлях (по-російськи – Млечный путь) має вигляд сплюснутого еліп-

са, з великою віссю близько 100 000 св. років і нараховує блтзько 150 мільярдів
зірок, які в її межах розподілені нерівномірно – більша їх концентрація спосте-

рігається біля центра Галактики, а менша – біля її країв.

Вивчаючи зоряне небо, люди виділяли на ньому окремі групи зірок, які в
подальшому одержали назву сузір’я. Кожне сузір’я має свою назву, в якій відо-

бражені міфи стародавньої Греції, назви тварин (наприклад, сузір’я Андромеди,

Кассіопеї, Лебедя, Лева, Рака та ін.).
На Конгресі Міжнародного астрономічного товариства, що відбувся в 1922

році, було затверджено 88 сузір’їв. Найбільш яскраві зірки в сузір’ях мають
власні назви (наприклад, Сіріус, Вега, Полярна, Капелла, Міцар та ін.), але, крім

цього, кожна зірка сузір’я позначається буквами грецького алфавіту або циф-

рами (наприклад, U Mi – Полярна зірка; Lye – Вега). Позначення зірок про-

водять залежно від їх яскравості, яку характеризують так званою зоряною вели-
чиною, що позначається переважно буквою m . Зоряні величини m визнача-

ються спеціальними астрономічними приладами і можуть бути як додатними,
так і від’ємними. Чим більша зоряна величина, тим зірка має меншу видиму яс-

кравість. Неозброєним оком можна бачити зорі до шостої величини, а з допо-

8