Page 37 - 2579
P. 37

d n y   d n 1 y  dy       d m u  d m 1 u  du
                   a     a       ... a   a  y b  b     ... b  b   u
                    n  n   n 1  n 1  1   0   m  m  m 1  m 1  1   0
                      dt     dt        dt       dt      dt       dt
                        Для  реальних  об’єктів  завжди  має  місце
                                        n
                  співвідношення  m  ,  яке  носить  назву  умови
                  фізичної реалізації системи.
                          Форма  передавальної  функції  .  Рівняння
                  (7.31)  і  (7.32)  відтворюють  динамічні  властивості
                  об’єкта (системи) в часовій області, а передавальна
                  функція дає можливість описати динаміку об’єкта
                  в частотній області. Ця форма математичної моделі
                  ґрунтується на перетворенні Лапласа .
                          Подання математичної моделі в просторі
                  станів.  Для  розв’язку  цілого  ряду  задач  -
                  моделювання  на  цифрових  ЕОМ,  оптимізації,
                  “аналітичного”  конструювання    регуляторів  та
                  інше  -  застосовують  опис  об’єктів  у  просторі
                  станів.
                          Такий опис виникає природнім шляхом при
                  моделюванні  багатовимірних  об’єктів  або  в
                  результаті заміни диференціального рівняння  n- го
                  порядку системою диференціальних рівнянь. Таку
                  заміну можна здійснити декількома способами.
                        Перший      спосіб.   Цей     спосіб    можна
                  застосувати  в  тому  випадку,  коли  права  частина
                  диференціального рівняння  не вміщує похідних. В
                  такому випадку маємо

                     d  n  y  d  n 1  y  d  n 2  y     d  y
                  a         a        a         ...  a       a  y   b  u
                    0   n    1   n 1   2   n 2      n 1       n     0
                     dt        dt        dt               dt
                                                  .
                          Розв’яжемо  диференціальне  рівняння  (2.16)
                  відносно старшої похідної


                                                                    31
   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42