Page 63 - 2575

 ліквідація дрібних фірм або підпорядкування їх великим з допомогою залучення їх як
помічників у виконанні воєнних замовлень.
 зовнішні запозичення (аби обмежити грошову емісію), особливо в країнах Британської
співдружності.
Франція не зважаючи на посилення тенденції державного регулювання економіки у 1930-х
роках виявилася не готовою до ведення війни з Німеччиною. Відтак вона була швидко окупована і
практично позбавлена можливості здійснювати власну економічну політику.
Для США повторилася ситуація Першої світової війни. Тривалий час країна зберігала
нейтралітет (до грудня 1941 р.), однак в листопаді 1939 р. у закон про нейтралітет уведено поправ-
ку, що дала змогу вивозити зі США озброєння та стратегічні матеріали за готівку (золото).
Японія:
 нарощування військового потенціалу країни (воєнні видатки зростають до 70-80% дер-
жавного бюджету);
 прийняття у 1938 р. закону про загальну мобілізацію нації, за яким уряд отримав право
здійснювати контроль і регулювання цін, прибутку, заробітної плати, інвестицій у різних галузях;
 заборона страйків та інших форм боротьби за соціальні права;
 офіційне збільшення тривалості робочого дня до 12-14 год. (насправді досягав 14-16 год.);
 грошова емісія для покриття бюджетного дефіциту.
Економічні наслідки другої Другої світової війни. Економічні наслідки Другої світової
війни стали ще більш катастрофічними, ніж від попередньої війни. Знову мала місце істотна
диференціація, що проявлялась передовсім у таких специфічних наслідках.
Німеччина:
 значні втрати у живій силі (7 млн. осіб загинуло, більше 2 млн. стали інвалідами) та
техніці;
 поділ країни на чотири зони окупації;
США:
 значне економічне пожвавлення та зростання промислового виробництва у 2 рази
порівняно з 1937 р.;
 зростання частки США у світовому виробництві (на кінець війни частка США у
виробництві промислової продукції досягла 62%);
 закріплення на Бреттон-Вудській конференції (1944 р.) за доларом ролі світової
конвертованої валюти, розрахункової та резервної грошової одиниці;
 концентрація та зростання матеріально-технічної бази сільського господарства,
збільшення обсягу сільськогосподарської продукції (в 1944 р. він збільшився вдвічі порівняно з
1939 р.);
 значне нагромадження золотих резервів у країні (на кінець війни вони досягли майже 3/4
світового золотого запасу);
 підвищення рівня зайнятості та добробуту населення.
Японія:
 втрата всіх захоплених територій, що позбавило країну колоніальних поставок сировини,
палива, продовольства, від яких вона значною мірою залежала;
 зниження рівня промислового виробництва (у 1945 р. воно становило лише 28,5% від
рівня 1937-1938 рр.);
 зупинка більшості підприємств та витіснення японських товарів зі світового ринку;
 інфляція та, відповідно, зниження реальної заробітної плати;
 надзвичайне збільшення кількості безробітних (до 10 млн. осіб) за рахунок
демобілізованих солдатів та офіцерів, працівників воєнних підприємств, що закривалися, а також
японців, депортованих з колишніх колоній та окупованих територій.
Великобританія:
 втрата значної частини торговельного та воєнно-морського флоту;
 втрата колоній, які проголосили незалежність (Індія, Цейлон, Бірма та ін.);
 зростання майже втричі державного боргу.
Франція:
 людські втрати близько 1,1 млн. осіб;
 скорочення промислового виробництва на 70%;
 повне зруйнування транспортної системи (більше як 80% локомотивів, велика кількість
вагонів, а також залізничні колії, мости тощо);
 скорочення майже вдвічі сільськогосподарського виробництва;
 повна втрата торговельного та воєнно-морського флоту.
 втрата колоній (В’єтнам, Сирія, Ліван).
Післявоєнна відбудова економіки капіталістичних країн. План Маршала. Загальні риси
повоєнного економічного становища світу:
 надзвичайний занепад сільського господарства, обумовлений нестачею знарядь праці,
скороченням поголів’я худоби, нестачею добрив, знищенням великої кількості господарств під час
воєнних дій;
61