Page 59 - 2575

Вчення Дж. Кейнса - це реакція на неокласичну школу і маржиналізм, до яких належав вче-
ний, будучи учнем А. Маршала. Історичною передумовою виникнення кейнсіанства стала
економічна криза 1929-1933 рр, що охопила більшість країн світу. Кейнс критикує свого вчителя
А. Маршала і висловлює думку про те, що капіталізм, з його принципами вільної конкуренції ви-
черпав свої можливості, на зміну мікроекономічному аналізу має прийти макроекономічний.
Світова економічна криза супроводжувалась інфляцією та безробіттям, що суперечило постулатам
класичної теорії зайнятості.
Кейнсу належить праця "Загальна теорія зайнятості проценту і грошей” (1936 р), в якій автор
критикував основи класичної теорії, здійснивши оновлення економічних питань.
Основні етапи біографії Дж. Кейнса:
- син відомого англійського економіста джона Невілла Кейнса;
- 1902-1906 - навчався в королівському коледжі Кембріджа, слухав лекції з "економікс" А.
Маршала;
- 1906-1908 - працював державним службовцем;
- 1909-1915 - займається викладацькою діяльністю в королівському коледжі;
- з 1912 - редактор "Економічного журналу";
- 1913-1914 - член королівської комісії з фінансів і грошового обігу Індії;
- 1915-1919 - займався проблемами міжнародних фінансів у британському казначействі;
- у 1919 - Кейнс був головним представником британського міністра фінансів на мирній
конференції у Парижі, книга "Економічні наслідки Версальського мирного договору" прино-
сить йому широке визнання;
- 1920-1929 - вчений зосередився на викладацькій роботі в Кембріджському університеті, де
вийшло багато його наукових публікацій;
- з 1929 - Кейнс заступних канцлера казначейства, член ради директорів Англійського банку.
Кейнс грав на фондовій і товарній біржах, в результаті чого став багатою людиною.
Теоретична система Дж. М. Кейнса. У своїх дослідженнях Кейнс оперував переважно агре-
гованими категоріями, такими як споживання, нагромадження, заощадження, інвестиції,
зайнятість - тобто величинами, котрі визначають рівень і темпи зростання національного доходу.
Вчений, аналізуючи сукупні народогосподарські величини прагнув встановити причинно
наслідкові зв'язки, залежності та пропорції між іншими. Кейнс надавав перевагу
загальноекономічним умовам виробництва, в чому і виявилось методологічне новаторство його
економічного вчення і він став основоположником самостійного розділу економічної теорії -
макроекономіки.
Проблеми розвитку капіталістичного суспільства Кейнс вбачав не в пропозиції ресурсів
(рідкість, цінність), а на боці попиту, що забезпечує реалізацію цих ресурсів. Вчений заперечує
головний постулат закону Сея, який твердить, що пропозиція породжує власний попит, він
критикує дію автоматичного механізму на різних ринках.
Теорія ефективного попиту Дж. Кейнса. Кейнс вважав, що сучасний рівень виробництва
залежить від сукупного ефективного попиту, інакше кажучи - від реальних витрат на товари і по-
слуги. За Кейнсом "ефективний попит" є тотожним національному доходу, що складається з двох
частин - споживання (особистий попит) і нагромадження (виробничий попит).
СП = НД = С + Н
Згідно теорії Кейнса витрати на споживання зростають по мірі збільшення доходу. Однак ве-
личина їхнього зростання відстає від збільшення доходу. Тобто при зростанні доходу на 1$ спожи-
вання збільшується на суму менше 1$.
Граничною схильністю до споживання Кейнс назвав частку кожного додаткового далара, яка
йде на споживання. Відставання споживання від темпів росту доходу Кейнс пов'язував з тим, що
частини національного доходу зберігається, заощаджується, не повертаючись в господарський
оборот. Цю закономірність Кейнс пояснював з точки зору психології людини (із збільшенням до-
ходу, гранична схильність до споживання зменшується -"основний психологічний закон").
Функція споживання (С=(У)) має вигляд монотонно зростаючої кривої з поступовим спадан-
ням приросту. Якби весь дохід повністю споживався, ця функція становила б бісектрису кута,
утвореного осями координат, на яких відкладаються значення доходу і споживання. Рівність
доходів і витрат забезпечувалася б у кожній точці, розташованій на бісектрисі. Однак реальна
ситуація характеризується відхиленням від стану рівноваги, яка досягається лише в точці перетину
кривої споживання з бісектрисою. Це ілюструє графік, що отримав назву «кейнсіанський хрест»
(рис. 1).

57