Page 40 - 2575
P. 40

Компані» — була створена Дж.Рокфеллером у 1872 р. Згодом вона приєднала ще 14 компаній з
            видобутку та переробки нафти. У 1882 р. була реорганізована у трест і монополізувала виробницт-
            во понад 90% очищеної нафти у країні.
                 Індустріалізація       кінця       XIX         —        початку        XX        ст.       вивела
            Німеччину на друге місце у світі (після США) та перше місце у Європі. Цьому сприяло ряд фак-
            торів:
                   перемога у франко-прусській війні 1870-1871;
                   об'єднання Німеччини навколо Прусії;
                   консолідація німецької нації, ліквідація політичної роздрібненості, митних бар'єрів;
                   формування єдиної грошово-фінансової системи, прийняття загальнодержавної система міри і
            ваг, залізничного і поштового права.
                 Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислово розвинутих провінцій),
            контрибуція у розмірі 5 млрд франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збіль-
            шилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.
                 Фактори, особливості та наслідки економічного зростання Німеччини:
                 1. У  промисловості  запроваджувалися  найновіші  науково-технічні  досягнення.  Інженерно-
            технічна думка Німеччини в кінці XIX — на початку XX ст. за кількістю та якістю впроваджень та
            нових розробок поступалася лише американській.
                 2. Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що прискорений розвиток промисло-
            вості, особливо важкої, був спрямований у мілітарне русло. Державні замовлення на зброю, боє-
            припаси у значній мірі зумовили ріст галузей важкої індустрії.
                 3. Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр. щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів)
            стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася ли-
            ше  американській.  Важлива  роль  належала  машинобудуванню,  зокрема  виробництву  двигунів
            внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна,
            автомобілебудівна.
                 4. У процесі індустріалізації змінилася структура господарства Німеччини: промисловість почала
            домінувати в економічній системі країни. Німеччина напередодні Першої світової війни стала інду-
            стріально-аграрною,  частка  населення,  зайнятого  у  промисловості, складала майже 50% від
            загального числа працюючих. Темпи економічного зростання були найвищими У Європі.
                 5. Сповільненими темпами розвивалася галузь легкої  промисловості. Її відставання пояс-
            нюється відсутністю достатньої сировинної бази, високими цінами та низькою закупівельною спро-
            можністю населення. Крім того, заробітна плата у Німеччині була нижчою, ніж у Франції та Англії.
                 6. Процес монополізації відбувався тут на основі картелів та синдикатів. Найбільше їх виникло
            у вугільній, хімічній, електротехнічній, суднобудівній та військовій галузях промисловості. Напере-
            додні Першої світової війни У Німеччині було близько 600 монополістичних об'єднань.
                 З останньої чверті XIX століття Англія починає поступово, але неухильно втрачати роль еко-
            номічного центру світу. Можна знайти тому багато обгрунтувань:
                 1) забезпечувати  високі  темпи  росту  при  високому  рівні  економічного  розвитку  набагато
            складніше, ніж при низькому;
                 2) дещо спізніла модернізація в США і Європі, особливо в Німеччині, здійснювалася на базі
            передових технологій, у той час як на острові значна частина устаткування встигла застаріти мо-
            рально, фізично зберігаючи працездатність;
                 3) колонії забезпечували більш високий рівень  прибутку, за рахунок  дешевої робочої  сили,
            тому капітал витікав туди;
                 4) політика протекціонізму, що практикується значним чином з експансією на світові ринки
            промисловців США (зерно, сталь, нафта, машини), Франції (розкіш, продовольство, озброєння,) і
            Німеччини (вугілля, сталь, машини й устаткування), звузила ринки для англійських товарів;
                 5) недооцінка  значення  електричної  енергії  призвела  до  слабкої  енергооснащеності  праці  в
            Англії в порівнянні із США і Німеччиною.
                 У  результаті  частка  Великобританії  у  світовому  промисловому  виробництві  скоротилася  з
            32% у 1870 р. до 14% у 1913р., хоча саме виробництво за цей період виросло в 2,3 рази.
                 Втрата світової гегемонії відбувалася повільно і практично непомітно для сучасників, тим бі-
            льше, що прибутки всіх прошарків англійського населення впевнено зростали. Національний до-
            ход Англії в останню чверть XIX століття виріс у три рази, а прибутки від вкладень за кордоном
            — у дев'ять разів. Британський військовий флот залишався самим потужним у світі, тим більше,
            що на його оснащення йшла половина витрат бюджету країни.
                 Причини уповільнення промислового розвитку Франції
                 Промисловий розвиток Франції в аналізований нами період також істотно сповільнився, при-
            чинами цього стали:
                 1) в 1871 році Франція потерпіла нищівну військову поразку, що спричинила втрату Ельзаса і
            Лотарингії;
                 2) загибель 1,5 млн. чоловік, що складало 3,5% населення країни;
                 3) контрибуцію в 5 млрд, франків та інші «втрати» у розмірі більше 10 млрд. франків.


                                                                                                                38
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45