Page 40 - 2575
P. 40
Компані» — була створена Дж.Рокфеллером у 1872 р. Згодом вона приєднала ще 14 компаній з
видобутку та переробки нафти. У 1882 р. була реорганізована у трест і монополізувала виробницт-
во понад 90% очищеної нафти у країні.
Індустріалізація кінця XIX — початку XX ст. вивела
Німеччину на друге місце у світі (після США) та перше місце у Європі. Цьому сприяло ряд фак-
торів:
перемога у франко-прусській війні 1870-1871;
об'єднання Німеччини навколо Прусії;
консолідація німецької нації, ліквідація політичної роздрібненості, митних бар'єрів;
формування єдиної грошово-фінансової системи, прийняття загальнодержавної система міри і
ваг, залізничного і поштового права.
Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислово розвинутих провінцій),
контрибуція у розмірі 5 млрд франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збіль-
шилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.
Фактори, особливості та наслідки економічного зростання Німеччини:
1. У промисловості запроваджувалися найновіші науково-технічні досягнення. Інженерно-
технічна думка Німеччини в кінці XIX — на початку XX ст. за кількістю та якістю впроваджень та
нових розробок поступалася лише американській.
2. Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що прискорений розвиток промисло-
вості, особливо важкої, був спрямований у мілітарне русло. Державні замовлення на зброю, боє-
припаси у значній мірі зумовили ріст галузей важкої індустрії.
3. Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр. щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів)
стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася ли-
ше американській. Важлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів
внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна,
автомобілебудівна.
4. У процесі індустріалізації змінилася структура господарства Німеччини: промисловість почала
домінувати в економічній системі країни. Німеччина напередодні Першої світової війни стала інду-
стріально-аграрною, частка населення, зайнятого у промисловості, складала майже 50% від
загального числа працюючих. Темпи економічного зростання були найвищими У Європі.
5. Сповільненими темпами розвивалася галузь легкої промисловості. Її відставання пояс-
нюється відсутністю достатньої сировинної бази, високими цінами та низькою закупівельною спро-
можністю населення. Крім того, заробітна плата у Німеччині була нижчою, ніж у Франції та Англії.
6. Процес монополізації відбувався тут на основі картелів та синдикатів. Найбільше їх виникло
у вугільній, хімічній, електротехнічній, суднобудівній та військовій галузях промисловості. Напере-
додні Першої світової війни У Німеччині було близько 600 монополістичних об'єднань.
З останньої чверті XIX століття Англія починає поступово, але неухильно втрачати роль еко-
номічного центру світу. Можна знайти тому багато обгрунтувань:
1) забезпечувати високі темпи росту при високому рівні економічного розвитку набагато
складніше, ніж при низькому;
2) дещо спізніла модернізація в США і Європі, особливо в Німеччині, здійснювалася на базі
передових технологій, у той час як на острові значна частина устаткування встигла застаріти мо-
рально, фізично зберігаючи працездатність;
3) колонії забезпечували більш високий рівень прибутку, за рахунок дешевої робочої сили,
тому капітал витікав туди;
4) політика протекціонізму, що практикується значним чином з експансією на світові ринки
промисловців США (зерно, сталь, нафта, машини), Франції (розкіш, продовольство, озброєння,) і
Німеччини (вугілля, сталь, машини й устаткування), звузила ринки для англійських товарів;
5) недооцінка значення електричної енергії призвела до слабкої енергооснащеності праці в
Англії в порівнянні із США і Німеччиною.
У результаті частка Великобританії у світовому промисловому виробництві скоротилася з
32% у 1870 р. до 14% у 1913р., хоча саме виробництво за цей період виросло в 2,3 рази.
Втрата світової гегемонії відбувалася повільно і практично непомітно для сучасників, тим бі-
льше, що прибутки всіх прошарків англійського населення впевнено зростали. Національний до-
ход Англії в останню чверть XIX століття виріс у три рази, а прибутки від вкладень за кордоном
— у дев'ять разів. Британський військовий флот залишався самим потужним у світі, тим більше,
що на його оснащення йшла половина витрат бюджету країни.
Причини уповільнення промислового розвитку Франції
Промисловий розвиток Франції в аналізований нами період також істотно сповільнився, при-
чинами цього стали:
1) в 1871 році Франція потерпіла нищівну військову поразку, що спричинила втрату Ельзаса і
Лотарингії;
2) загибель 1,5 млн. чоловік, що складало 3,5% населення країни;
3) контрибуцію в 5 млрд, франків та інші «втрати» у розмірі більше 10 млрд. франків.
38