Page 139 - 256_


2 Q  cos t
   Rth  0  d  , (4.24)
 
0
де R   і Q   – відповідно дійсно і уявна частотні
характеристики замкнутої системи.
Таким чином, за формулами (4.23) або (4.24) можна
розрахувати перехідну функцію  th і побудувати її графік,
якщо відома частотна характеристика  R або  Q . Але,
оскільки функції R   і Q   є складними дрібно-
раціональними, то інтеграли в формулах (4.23) і (4.24) важко
вираховуються. Ці важкості можна обминути, якщо отримати
функції  R і  Q у вигляді графіків, що, як було показано
в шостій частині, можна зробити досить простими способами.
Тому виникло завдання побудови перехідної функції  th за
відомим графіком  R або  Q . Це завдання було вирішено
професором В.В.Солодовниковим, який запропонував
наближений графоаналітичний метод побудови перехідного
процесу.
Суть даного методу полягає в тому, що графік  R
розбивають на типові трапеції. Потім для кожної трапеції на
основі попередньо складених таблиць h–функцій,
розрахованих за допомогою формули (4.23), будують графік
перехідної функції. Шукану перехідну функцію знаходять
шляхом алгебраїчного додавання ординат окремих складових.
Таблиці h–функцій складені для одиничної трапеції, яка
характеризується коефіцієнтом нахилу ж   (рис. 4.13).
 0
Така таблиця дозволяє для заданого значення ж побудувати
графік перехідної відносного часу    t , де t – поточний час
0
перехідного процесу. Якщо висота трапеції не дорівнює
одиниці, то графік  th відповідно змінить свій масштаб по осі
ординат.

134