Page 7 - 235_
        P. 7
     9
               напруженим  і  розслабленим  станом  м'язів.  3  ціею  метою  рекомендується
               застосовувати  метод  “контрастних  спроб”,  що  передбача'  виконання  вправ  з
               додатковою напругою м'язів і гранично можливим їх розслабленням. Гарний ефект
               дають  вправи  з  предметами.  Так,  якщо  спортсмену,  що  стартує  дати  в  руку
               картонну  паличку,  то  легко  проконтролювати  напругу  в  м'язах  кисті.  Ця  вправа
               привчає  спортсменів,  що  займаються  до  розслаблення  м’язів,  які  не  відіграють
               вирішальну  роль  у  даному  русі.  Застосування  в  значному  обсязі  силових  і
               швидкісно-силових  вправ  у  сполученні  з  вправами,  що  розвивають  загальну  і
               спеціальну  витривалість,  сприятливо  позначаються  на  вихованні  швидкості
               спортивних  рухів.  Ця  закономірність  цілком  відповідає  даним  фізіологів,  що
               стверджують, що підвищення рівня розвитку одніеї фізичної якості може сприяти
               удосконалюванню інших і що найбільший ефект дає комплексний метод їхньому
               розвитку, особливо в юнацькому віці. Таким чином, головними засобами розвитку
               швидкості спринтера є  швидкісно-силова підготовка в  сполученні  з  вправами  на
               спеціальну  і  загальну  витривалість.  Під  швидкісно-силовою  підготовкою
               розуміеться сукуп-ніть засобів і методів комплексного виховання швидкості і сили
               з  метою  різнобічного  фізичного  розвитку,  підвищення  спеціальної  тренованості
               спортсмена і на цій основі досягнення ним високих спортивних результатів.
                     1.  Техніка бігу на короткі дистанції
                     Біг спринтера можна умовно підрозділити на старт, стартове прискорення (чи
                     стартовий розгін), біг по дистанції і фінішування.
                     1.1 Старт
                     При бігу  на короткі дистанції застосовується низький старт із використанням
               стартових колодок (рис.1). їхнє розташування визначається досвідченим шляхом і
               залежить  від  індивідуальних  особливостей  спортсмена,  його  росту,  довжини
               кінцівок,  рівня  розвитку  швидкісно-силових  якостей.  Кут  нахилу  опорних
               площадок стартових колодок для передньої колодки дорівнюе 40-50°, а для задньої
               60-75°. Відстань між колодками по ширині звичайно не перевищуе 18 - 20 см.
                                                                9
     	
