Page 5 - 235_
P. 5

7

                     Високі  досягнення  з  бігу  на  короткі  дистанції  стали  останнім  часом

               показувати і жінки. Якщо на Олімпійських іграх в Амстердамі в 1928 р. (де жінки

               виступали вперше) переможниця Е. Робінсон (США) пробігла 100 м лише за  12,2,

               то на Олімпіаді в Мехіко В. Тайес закінчила біг з видатним результатом - 11,0. У

               1973  р.  нові  світові  рекорди  з  бігу  на  100  м  10,8  і  на  200  м  22,1  встановлені

               спортсменкою з Німеччини Р. Штехер.

                     Бурхливий  ріст  досягнень  на  коротких  дистанціях  обумовлюється

               удосконалюванням  техніки  бігу  і  методики  тренування.  Важливим  етапом  у

               становленні  раціональної  техніки  спринту  було  введення  низького  старту,  що

               значно  скоротив час, необхідний  бігуну  для досягнення  максимальної швидкості

               на  дистанції.  Цей  старт  уперше  був  запропонований  американським  тренером

               Мерфі і застосований його учнем Шеррілом ще в 1887 р. У 40-х роках минулого
               сторіччя повсюдне  поширення одержали стартові колодки, що покращили умови


               для потужного відштовхування.
                     Якщо на початку спринтери  демонстрували переважно напружений  силовий

               біг,  то  потім  була  звернена  особлива  увага  на  виховання  в  бігуна  здатності  до

               вільного і ненапруженого бігу по дистанціі.

                     Навіть  найбільш  обдарований  спринтер  не  може  домогтися  видатних

               досягнень, якщо він буде розраховувати тільки на свої природні якості. Відносно

               короткочасний  характер  зусиль,  що  виявляються  в  бігу  на  короткі  дистанції,  не

               звільняє  бігунів  від  необхідності  здійснювати  тренування  із  застосуванням

               навантажень,  значних  за  обсягом  і  інтенсивністю.  Звичайно,  швидкісні  якості

               мають  найважливіше  значения  для  спринтера,  але  в  досягненні  високих

               результатів не меншу роль грає розвиток витривалості.

                     Прояв швидкості тісно зв'язано і зі значною силою скорочення м'язів, а також

               із  виробленою  координацією  рухів,  що  дозволяє  використовувати  силу  в

               найкоротший  проміжок  часу.  Щоб  успішно  виступати  в  спринті  спортсмен

               повинен  мати  високий  рівень  розвитку  сили.  Під  час  бігу  посилено  працюють

               розгиначі  і  згиначі стегна, а  також м'яза, тулуба  і  рук.  Власне кажучи,  у бігу  на
               короткі  дистанціі  дуже  активну  роль  виконують  усі  м'язи  тіла,  тому  кращі


                                                                7
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10