Page 92 - 203_
P. 92

переміщеню матеріальної точки вздовж осі Ох із точки x=a в точку x=b(a<b). Функція F(x)
        припускається неперервною на відрізку  ba,   .
        Розіб’ємо довільним чином відрізок [a,b]  на n  частин точкоми
        a=x 0<x 1<x 2<…<x i-1 <x i<…<x n=b. Виберемо на кожному відрізку x ,   x   точку  . Сила, яка
                                                                              i 1  i       i
        діє на матеріальну точку на відрізку x ,  x  , змінюється від точки до точки. Але якщо
                                                i 1  i
        довжина відрізка мала, то значення сили в точках відрізка x ,    x   мало відрізняється від її
                                                                       i 1  i
        значення в будь-якій точці     x ,  x  , оскільки F(x)  неперервна. Тому роботу  A , яку
                                      i    i 1  i                                           i
        здійсює сила F на x ,  x  . Можна вважати наближено рівній роботі, яку здійснює на тому ж
                             i 1  i
        відрізку стала сила   F  , тобто
                                 i
                                                  A   F   x  .
                                                   i      i   i
           Проводячи аналогічні міркування для кожного відрізка розбиття, одержимо наближене
        значення роботи A сили F на всьому відрізку
                                                     n
                                                 A     F  x i  i  .
                                                      i 1
         З іншого боку, сума в правій частині рівності є інтегральною сумою для функції F(x) .
        Оскільки функція F(x) неперевна на [a,b] , то границя цієї суми при      max  x i  0 існує і
                                                                                   1  ni
        дорівнює визначеному інтегралу від функції F(x) на відрізку [a,b]. Таким чином
                                                  n            b
                                          A  lim   F    x  i  i   F  dxx  .
                                               0
                                                 i1           a
           Приклад 1. Визначити роботу A ,необхідну для запуску тіла масою m з поверхні Землі
        вертикально вверх на висоту h.
           Позначимо через F силу притягання тіла Землею. Нехай  M - маса Землі. За законом
                                                                       3
                         mM
        Ньютона  F    G     3  , де х – відстань від тіла до центра Землі.
                          x 2
           Покладемо GmM       K , одержимо
                            3
                  K
             xF        , R   x   h   , R  де  R - радіус Землі. При  R   сила   RF   дорівнює вазі тіла
                                                                   x
                  x 2
                         K                      2        PR 2
         P   mg , тобто      P , звідки  K   PR    xF       . Таким чином одержимо
                         R 2                              x 2
               R h           R h  dx      1  R h  PRh
            A     F  dxx    PR 2    2      PR 2    .
               R               R  x         x  R    R   h

        10.2 Координати центра мас.
          Нехай на площині задана система матеріальних точок  xP       y ,   xP,  y ,  ,  P ,  x ,  y   з
                                                                   1  1  1  2  2   2     n  n   n
        масами m ,  m ,  , m .
                   1  2      n
           Добутки  mx   і my   називають статичними моментами маси m  відносно осей Oy і  Ox        .
                     i  i  i  i                                              i
           Позначемо через  x  і  y  координати центра мас даної системи. Ці координати
                              c   c
        визначаються за формулами
                                                         n
                                                          x  m
                               x  m   x  m     x  m     i  i
                          x    1  1   2  2       n  n     i 1  .                                                         (10.1)
                            c                             n
                                  m   m     m
                                                           m i
                                    1   2         n
                                                           i 1
   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97