Page 89 - 203_
P. 89

x 2  y 2   z 2
                               . 1
                  a 2    b 2
                    Еліпсоїд обертання є тіло, обмежене поверхнею обертання кривої
                             x 2
                     y   b  1          ( a   x   ) a
                             a 2
                    навколо осі Ох, тому за формулою(9.3)
                                                                              a
                                                  b    x              x       4
                                                                          3
                                                         2
                                                                                       2
                                          V   b 2     1    2   dx   b 2   x    2       ad
                                                   a   a             3a       3
                                                                              a

                     9.3. Довжина дуги кривої.
                      Ми розглянули ряд задач, які приводять до поняття визначеного інтеграла. Всі вони
                 мають те спільне, що в них знаходження значення будь-якої величини, зводиться до
                 визначення границі деякої інтегральної суми при прямуванні дрібності розбиття до нуля,
                 тобто до визначеного інтеграла. Існує, проте і інший круг задач, які приводять до поняття
                 визначеного інтеграла. В них відома швидкість зміни однієї величини відносно іншої і
                 потрібно знайти першу величину, або точніше дана похідна функції, а потрібно знайти саму
                 функцію, тобто за заданою функцією знайти одну з її первісних. Ця задача також
                 розв’язується за допомогою визначеного інтеграла, оскільки такою первісною є, наприклад,
                 визначений інтеграл із змінною верхнєю межею. Розглянемо для прикладу обчислення
                 довжини дуги кривої.
                     Нехай крива Г задана параметрично векторним представленням
                    
                        
                     r   r (t ),    a   t   , b
                              
                 де функція  (tr  )  неперевно-диференційовна на відрізку  ba,  . Тоді, як відомо, крива Г
                 спрямлювана і зміна довжини дуги  (tl   ) , яка відраховується від початкової точки (її радіус-
                              
                 вектор – це  (ar  ) ) кривої Г, є також неперервно-диференційовною  функцією параметра t  на
                 відрізку  ba,  , причому
                                                                    
                                                             dl     r d
                                                                
                                                             dt    dt
                     Тому за формулою Ньютона-Лейбніца, для довжини l        l (b ) кривої Г, одержимо
                                   b  dl
                       bll  (  )   al )(      dt ,
                                   a  dt
                    звідки
                       b
                        dr
                     l    dt
                       a  dt 
                    Якшо r   (x (t ), y (t ),z (t )), то
                                                     b
                                                          2
                                                  l     x  t ) (  y  2 (t )  z  2 (t )dt .                                                 (9.4)
                                                     a
                     У випадку, коли крива Г є графіком неперервно-диференційовної функції
                  y   f ( x     ),  a   x   b , формула (9.4) приймає вигляд
                                                        b
                                                                2
                                                    l     1   f   x)(  dx..                                                              (9.5)
                                                        a
                                                                                      3
                   Приклад 5.  Обчислити довжину дуги півкубічної параболи  y       x , якщо 0  x    5 (рис.8).
                                                                                      2
   84   85   86   87   88   89   90   91   92   93   94