Page 94 - 203_
P. 94

x =0 (оскільки півколо симетричне відносно осі Оу).
           c
          Визначимо центр мас плоскої фігури. Нехай задана фігура, яка обмежена лініями  y       f  (x ),
                                                                                                   1
         y   f  (x ) ,  x  ,  x  , представляє собою матеріальну плоску фігуру. Поверхневу густину,
                       a
                              b
              2
        тобто масу одиниці площі поверхні, будемо вважати сталою і рівною   .
           Розіб’ємо дану фігуру прямими  x   x   a ,  x   x , ,  x   x   b  на смужки шириною
                                                 0          1        n
          x ,  x ,   ,  x . Маса кожної полоски буде дорівнювати добутку її площі на густину   .
           1   2       n
        Якщо кожну смужку замінити прямокутником (рис.1)


















                                                      Рис.1
                                                          x    x
        З основою  x  і висотою    ff      , де     i 1  i  , то маса смужки буде наближено
                       i            2  i    1  i      i
                                                            2
        дорівнювати
            m    f     f    x                                                                        i 1   , 2 ,   n ,
              i     2  i    1  i   i
           Наближено центр мас цієї смужки буде знаходитись і центрі відповідного прямокутника:
                                                            f      f   
                                         x     ,     y    2  i  1  i  .
                                          i  c  i     i  c
                                                                 2
           Замінемо тепер кожну смужку матеріальною точкою, маса якої дорівнює масі відповідної
        смужки і знаходиться в її центрі мас. Знайдемо наближене значення координат центра мас
        всієї фігури
                         n                             1  n
                           i    f 2   f i  1   x i  i    f 2   f i  1   f i  2   f i  1  x i  i
                   x     i 1                  ,  y    2   i 1                             .
                    c     n                        c            n
                            f 2    f i  1  x i  i     f 2    f i  1  x i  i
                           i 1                                  i 1
           Перейдемо до границі при  x     0 , одержимо
                                         i
                                   b                           b
                                                             1      2       2
                                     x f 2   fx  1  dxx  2    x f 2    fx  1   dxx
                              x    a                ,    y    a                  .
                               c    b                    c     b
                                     f  2    fx  1  dxx   f  2   fx  1  dxx
                                    a                          a
           Порівнюючи формули для ординати центра мас плоскої фігури, площі цієї фігури S і
        об’єму тіла обертання, одержимо V      S    y  2   , яке становить зміст другої теореми Гульдіна.
                                                      c
           Теорема(друга теорема Гульдіна).
           Об’єм тіла обертання плоскої фігури навколо осі, що її не перетинає дорівнює добутку
        площі цієї фігури на довжину кола, яке описує центр мас фігури.
                                                                                2
           Приклад 3. Визначити координати центра мас сегмента параболи  y         ax , що відтинається
                     a
        прямою  x  (рис.2).
   89   90   91   92   93   94   95   96   97   98   99