Page 91 - 203_
P. 91

n    f  x   f   x
                                              P    2      i 1   i  1    f  2   x i  i
                                                    i 1      2
                    Представимо цю суму у вигляді двох сум
                              n                           n                                               
                      P   2    f  i     f  2  x i  i       f  x   i 1   f     f i      fx i    1     f  2   x i  i  
                                                                                        
                                    1
                                                                                         i
                               i 1                      i 1                                             
                                                                                              b
                 Перша сума в правій частині (9.6) є інтегральною сумою для інтеграла  2      f    x 1  f  2   dxx  ,
                                                                                              a
                 і при    max  x  0 із-за неперервності функції   xf  1  f  2   x  має границею цей
                           1  ni  i
                 інтеграл. Оскільки функція   xf   рівномірно неперервна на  ba,  , то за теоремою Кантора
                                                                     
                 для будь-якого    0 існує     0  таке, що при    виконується нерівніості
                  f  x   f        і    fxf      . Якщо позначити через М максимальне значення
                       i 1   i           i      i
                 функції  1   f  2  x  на відрізку  ba,  , то права сума в (9.6) при    оцінюється наступним
                                                                                      
                           n                                       2               n
                 чином        f  x i 1  f     f    fx     1 i    f     x     2 M     x   2M  b   a  .
                                         
                                                                      
                                                   i
                                          i
                                                                           i
                                                                       i
                                                                                         i
                           i   1                                                 i 1
                    Оскільки   - довільно мале число, то звідси випливає, що границя вказаного виразу
                 дорівнює нулю при      0 .
                    Таким чином, переходячи в рівності (9.6) до границі при     0 , матимемо
                                                             b
                                                      P   2   f    1x    f  2    .dxx                                                 (9.7)
                                                             a
                    Зауваження. Якщо поверхня отримується обертанням навколо осі Ох кривої АВ, яка
                 задана параметрично рівнянням  x      t ,  y    t ,   t     , причому    0t  ,   t
                 змінюється від  a  до b  при зміні t  від  до   ,    a  ,    b   то, зрабивши в інтегралі
                 (9.7) заміну змінної  x    t , матимемо
                                                         b
                                                  P   2     t  2    t    2   .dtt                                                  (9.8)
                                                         a
                    Якщо крива задана в полярних координатах рівнянням   (rr       ),        , де  (r  ) має
                 неперервну похідну  (r  )  на відрізку  ,  , то цей випадок зводиться до параметричного
                 задання кривої  x   ( r   cos)     , y   r   sin          і формула (9.8) приймає вигляд
                                                           
                                                       
                                                         
                                                P   2   r  sin  r 2     r  2     d  .
                                                      
                   Приклад 6.  Знайти площу поверхні утвореної обертанням кардіоїди   ar      1  cos   навколо
                 полярної осі.
                    Маємо r     ra sin  ,
                                                                   2
                                                                             2
                                           2
                                         r    r  2    4a 2 1  cos    4a 2  sin    4a cos   .
                                                                                         2
                                                                                        128
                              P   2   2a 1  cos sin 4a  cos d   64 a  2  cos 4  cos d    a 2 .
                                     0                       2            0     2     2       5
                    Лекція 10. Деякі фізичні застосування визначеного інтеграла
                    10.1. Робота змінної сили.
                    Нехай матеріальна точка рухається під дією сили F, яка напрямлена вздовж осі Ох і яка має
                 змінну величину, що залежить від x. Потрібно визначити роботу A, яку здійснює сила F по
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96