Page 85 - 164
P. 85

85

               породі  відсутній  рух  флюїду,  який  наповнює  поровий  простір.  Коливна
               швидкість  поздовжньої  хвилі  буде  зменшуватися  тим  сильніше,  чим  більший
               модуль зсуву цементу. Контакт між цементом і вміщаючими породами в цьому
               випадку  стає  більш  тісним,  що  впливає  на  проходження  через  тріщини
               поперечних ультразвукових хвиль.
                      Значення  сумарних  амплітуд  і  кількості  імпульсів  у  загальній  картині
               коливань для такого типу порід, мають максимальне значення і на кривих АК
               характерну  порізаність  діаграми.  Крива  вимірювання  інтервального  часу
               приходу ультразвукової поздовжньої хвилі характеризується збільшенням часу
               Т.  На  кривих  електричних  методів  відмічається  зменшення  величини
               електричних  опорів,  пониження  до  середніх  значень  показів  зареєстрованих
               методом НГК. Інтегральна радіоактивність такого типу порід збільшується на
               незначну величину.
                      Тому породи, у яких має місце пористість із “заліченими” тріщинами за
               результатами  комплексних  досліджень,  характеризуються,  як  колектори  з
               погіршеними  фільтраційно-ємнісними  властивостями.  На  кривих  АК
               спостерігається  незначне  збільшення  Т,  відмічається  середнє  значення
               питомого  уявного  опору  та  інтегральної  радіоактивності.  Покази  НГК
               коливаються  у  межах  між  показами  в  уявних  колекторах  та  щільних
               непроникних пісковиків.
               Як видно із вище приведеного виділення такого типу колекторів неможливо без
               застосування  результатів  вимірювання  коливних  швидкостей  поздовжньої  та
               поперечної  хвилі,  а  також  суми  амплітуд  і  кількості  коливань  у  хвильовій
               картинці сигналу.

                                                   Запитання до лекції

               1.  З  якою  метою  здійснюється  комплексація  методів  ГДС,  і  які  завдання
                   вирішує?
               2.  Як  використовуються  дані  ГДС  для  побудови  регіональних  кореляційних
                   розрізів?
               3.  Що лежить в основі побудови регіональних петрофізичних карт?
               4.  Як виконуються регіональні геофізичні побудови за даними ГДС?
               5.  Які базові геофізичні методи використовуються при побудові кореляційних
                   схем?
   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90