Page 81 - 164

81

В більшості порід-колекторів переважає доля тріщинної пористості, яку добре
видно в шліфах.
Як видно із шліфів, тріщини мілкозернистого вапняка сполучені між
собою і представлені значним коефіцієнтом розкритості тріщинно подібних
пор. Окрім тріщин субмеридіального та горизонтального направлення в
вапняках юрських відкладів значну долю порового простору займають каверни
ізольовані між собою. В процесі депресії на пласт, породи руйнуються по
тріщинноподібних ділянках, при цьому частина каверн замикається між собою,
створюючи відкритий об’ємний простір. Така особливість порід-колекторів, у
яких домінує тріщиновата пористість обумовлює граничні значення ємкісних та
фільтраційних параметрів. Враховуючи те, що вищевказані властивості порід-
колекторів визначаються також і їх літолого-петрофізичними особливостями
будови, нами проводились дослідження структури порового простору методом
ртутної порометрії. Результати досліджень разом із даними геофізичних
досліджень свердловин дозволили встановити, що для карбонатних порід юри,
при гранулярній пористості 4.4% тріщинна пористість становить (2-2.5%).
Граничні значення петрофізичних параметрів для гранулярного типу колектора
-15 2
юрських відкладів становлять: пористість – 5.9%, проникність – 0.064*10 м ,
залишкова водонасиченість – 35%. Для карбонатних колекторів спостерігається
наступна тенденція: зменшення пористості, призводить до збільшення кількості
ультра-мікропор у загальному об’ємі порового простору і, як наслідок,
збільшення кількості зв’язаної залишкової води. В цьому випадку зростає доля
тріщинної пористості у загальній пористості підвищується проникність до
-15
2
200*10 м .
Таким чином, тріщинна пористість обумовлює не тільки ємнісні
параметри карбонатних колекторів, але і підвищує фільтраційні параметри
продуктивних пластів. Коефіцієнт нафтогазовилучення в такого типу
колекторів значно зростає.
Узагальнюючи та аналізуючи результати досліджень карбонатних порід,
нами встановлено, що їх можна класифікувати за структурою порового
простору на: порово-тріщинні, кавернозно-тріщинні, порово-кавернозно-
тріщинні. Всім вищевказаним класам карбонатних порід-колекторів притаманні
тільки їм властиві ознаки за результатами комплексних геофізичних
досліджень. Найбільш ефективним при дослідженні такого типу колекторів є
акустичні методи, які вивчають їх динамічні і кінематичні характеристики. В
основі цих методів лежить залежність динамічних та кінематичних параметрів
зареєстрованих пружних коливань від тріщиноватості, деформаційно-
напруженого стану гірських порід, характеру насиченості та літолого-
петрографічного складу. Породи-колектори, в яких переважає порова
пористість, характеризуються збільшенням інтервального часу пробігу
поздовжньої ультразвукової хвилі, зменшенням амплітуди поперечної хвилі,
збільшенням амплітуди повздовжньої хвилі. В цьому випадку коефіцієнт
АК
пористості визначений за результатами акустичного методу (Кп ), рівний
такому ж визначеному за даними нейтронного гама-каротажу Кп НГК ,
АК
(Кп =Кп НГК ). У випадку, коли порода газонасичена, спостерігається незначне