Page 90 - 164

90



геофізиками з позитивним результатом;  ЛГЗ – сума лінійних геологічних
n  
запасів не рекомендованих і підтверджений негативний результат при
   0
випробовуванні (як правило  ЛГЗ  0  ЛГЗ – те саме у інтервалах, які не
n   n 0
 
дали притоку;  ЛГЗ – сума лінійних геологічних запасів не рекомендованих
n  
геологічною службою, але які дали позитивний результат при випробовуванні.
Третій показник геологічної ефективності геофізичних досліджень розрізів
свердловин може бути оцінений коефіцієнтом достовірності кількісного
визначення підрахунків параметрів (К дпп) (ПП геоф) по геофізичних даних:

1  ПП  ПП 
K    1 геоф дійсн , (12.9)
дпп  
n  ПП дійсн 

де ПП дійсн – дійсне значення підрахункових параметрів; n – число виборки для
розрахунку К дпп. Складніше оцінити кількісну геологічну ефективність
геофізичних досліджень за рахунок двох останніх показників, які визначають
повноцінність загальної геологічної інформації, отриманої за геофізичними
даними.
Об’єм геофізичної інформації значно перевищує об’єм геологічної
інформації, і тому ці первинні дані не можуть бути співставленні. Для
порівняльної оцінки ефективності використання геофізичних досліджень в
різних геологічних організаціях найбільш ефективним є коефіцієнт безкернової
проходки:

 Н
K 1  к , (12.10)
б п .
 Н

де  Н – сумарна проходка по свердловинах у інтервалі, по якому
к
визначається К п керну, що виноситься на поверхню.
 Н – сумарна проходка по інтервалах, де необхідно відібрати керн.
Коефіцієнт безкернової проходки показує, наскільки геологічну службу
економічно задовільняє геофізична інформація при вирішенні загальних
геологічних задач.