Page 80 - 164

80

ЛЕКЦІЯ № 11
КОМПЛЕКСНІ ГЕОФІЗИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ
ВЕЛИЧИНИ ТРІЩИНУВАТОСТІ ТЕРИГЕННИХ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ
БОРИСЛАВСЬКО-ПОКУТСЬКОЇ ЗОНИ. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ ГДС В ТРІЩИННО КАВЕРНОЗНИХ ЕФУЗИВНИХ
КОЛЕКТОРАХ

Основні поклади нафти і газу зосереджені на родовищах, які приурочені
до регіональних та локальних тектонічних розломів Більче-Волицької та
Бориславсько-Покутської зон. Така геологічна особливість обумовлює як
формування пастки нафти і газу, так і певний тип колектора, який
характеризується притаманними тільки йому петрофізичними властивостями.
Поровий простір порід-колекторів в більшості випадків складний, обумовлений
наявністю тектонічних порушень та напружено-деформаційним станом порід.
Доля тріщинної пористості при цьому зростає, відповідно збільшується
коефіцієнт нафтогазовіддачі. З метою виявлення зв’язку напруженно-
деформаційного стану гірських порід тектонічних порушень із результатами
геофізичних досліджень, нами проводились дослідження зміни фізичних полів,
величин петрофізичних параметрів отриманих при інтерпретації даних ГДС в
залежності від наявності тріщинної та кавернозної пористості.
Дослідження проводились як у свердловинах, так і на керному матеріалі.
За основу були взяті юрські відклади Лопушнянського нафтогазового родовища
та крейдяні відклади Вижомлянського газового родовища. Геологічна будова
Лопушнянського нафтогазового родовища ускладнена тим, що південно-
західна частина Більче-Волицької зони перекрита потужніми товщинами
нижніх молас міоцену. Нафтогазовий поклад Лопушнянського родовища
відкритий у сіноманських пісковиках верхньої крейди, а також у карбонатних
відкладах верхньої юри, яка залягає під міоценовими відкладами Самбірського
покрову, на який насунуті відклади верхньої крейди палеоцену Бориславсько-
Покутського покрову (1). Сіноманські пісковики характеризуються
гранулярною пористістю, яка характерна для осадових теригенних порід і
тільки вверху змінюються сірими і зеленоватосірими пісковиками, збагаченими
органогенним вапняком із прошарками пісковиків, рідше алевролітів та глин.
Для цього типу колектора притаманна поряд із гранулярною пористістю і
тріщинна.
На відміну від сіноманських відкладів юрські породи, в основному,
вапняки характеризуються загальною ємкостю, яка обумовлена тріщинною та
кавернозною пористістю. За результатами вивчення порід-колекторів,
відібраних із неогенових, сіноманських і юрських відкладів нами були
встановлені петрофізичні залежності, вивчені їх особливості, визначені ємкісні
та фільтраційні параметри. Враховуючи те, що пісковики неогенових відкладів
характеризуються в основному гранулярною пористістю, основна увага
досліджень була направлена на породи юрських відкладів, які представлені
вапняками і доломітами. Макротекстура цих порід нестійка, тріщинувата.
Поровий простір складається із гранулярної, кавернозної, тріщинної пористості.