Page 87 - 164

87

процесі екстрагування зразки керну звільняються не тільки від залишкової
нафти, але і від твердого бітуму. Все це приводить до зниження ефективності
лабораторних досліджень, призводить до підвищення економічних показників і
не обгрунтованих збільшень запасів вуглеводнів при підрахунку нафти і газу.
Для запобігання завищення вищевказаних параметрів необхідно змінити
методики лабораторних досліджень, доповнити існуючі способи методиками,
які базуються на прямих методах. До таких методик можна віднести метод
ядерно-магнітного резонансу, визначення пористості у шліфах, моделювання
насичуючим флюїдом, близьким за фізичними властивостями до нафти.
Дослідження карбонатних колекторів, проведені Л.В. Цівінською, при
петрографічному описуванні шліфів, показали наявність в них трьох типів
органічної речовини (ОР):
– ОР всередині кристалів кальцію і доломіту;
– ОР в якості цементу породи (твердий бітум);
– ОР вільна і заповнююча пустоти і тріщини.
Органічна речовина у середині кристалів спостерігається у
метасамотичних доломітах, які утворились по мікро- і тонкозернистому
первинному вапняку. В таких умовах ОР була захвачена в процесі кристалізації
зернами кальциту.
Геофізична характеристика чистих вапняків буде відрізнятися від
вищеописаних. Відомо [1], що продуктивні пласти нафтових родовищ поряд з
рухомою нафтою вміщають твердий бітум, повністю, або частково у вигляді
плівок, згустків, які заповнюють пори, тріщини, пустоти вилужування. Такий
бітум можна розглядати у вигляді цементу породи.
Як раніше відмічалося, екстрагування відібраних зразків керну проходить
при нагріванні, в результаті чого твердий бітум виноситься разом з залишками
нафти. Отримане таким чином значення пористості, проникності і
нафтоводонасиченості викривлене і не відповідає дійсності. Ефективність
геолого-геофізичних досліджень при неврахуванні вищевказаних факторів
різко падає.
На геологічну ефективність геофізичних досліджень свердловин впливає
правильний вибір комплексу ГДС. Основні показники, які його характеризують
будуть наступні:
1. Кількість геофізичних заключень (позитивних) підтверджених
випробуванням свердловин.
2. Кількість об’єктів, не виявлених за геофізичними даними, але які дали
позитивний результат після випробування.
3. Достовірність кількісних визначень по геофізичних даних, підрахункових
параметрів, які використовуються при підрахунку запасів.
4. Точність визначення літології геологічних розрізів умов залягання розкритих
порід, виявлення тектонічних порушень і інших геологічних особливостей.
Кількісна оцінка геологічної ефективності роботи виробничих
геофізичних організацій при дослідженні розрізів свердловин нафтових і
газових свердловин базується на перших двох показниках.