Page 82 - 164
P. 82

82
                                                                         АК
               зменшення  амплітуди  поздовжньої  хвилі,  Кп >Кп                НГК ,  а  також  характерне
               зменшення  уявного  питомого  опору   у,  інтенсивності  нейтронного  гама-
               каротажу (І nj) та інтегральної радіоактивності гама каротажу (І ГК).
                      Для  порово-тріщинного  колектора,  у  випадку,  коли  переважає  порова
               складова  пористості,  характерно  збільшення  інтервального  часу  пробігу
               поздовжньої  хвилі  (Т),  зменшення  амплітуди  поперечної  хвилі,  а  також
               незначне  збільшення  амплітуди  поздовжньої  хвилі.  У  випадку,  коли  сильно
               розвинута  тріщиноватість  порід-колекторів,  амплітуди  поздовжньої  хвилі
               зменшуються,  або  залишаються  на  рівні  значень,  характерних  для  кривих,
               зареєстрованих проти щільних порід. Відмічається збільшення Т, коефіцієнти
               пористості  Кп    АК   і  Кп НГК   рівні,  що  свідчить  про  відсутність  кавернозної
                                                                                                АК
               складової      пористості.       При     наявності       газонасичення        Кп >Кп    НГК     і
               спостерігається зменшення  к, І nj і І гк.
                      У карбонатних породах, де мають місце кавернозно-тріщинна та порово-
               кавернозно-тріщинна  пористість,  відмічається  в  більшості  випадків  однакова
               акустична ознака, а саме – збільшення Т, зменшення амплітуди поздовжньої і
               поперечної хвилі. В залежності від процентного співвідношення тріщинної та
               кавернозної  пористості,  коефіцієнти  які,  їх  характеризують  будуть  приблизно
                                            АК
               однакові, або Кп     НГК >Кп . Дослідження карбонатних порід-колекторів, у яких
               мають місце “залічені” тріщини показало, що на кривих акустичного каротажу
               вони  характеризуються  незначним  збільшенням  амплітуди  поперечної  хвилі,
               зміною  амплітуди  поздовжньої  хвилі  від  рівня,  який  відмічається  у  пластах
               щільних порід, у сторону зменшення.
                      Амплітудна  характеристика  карбонатних  колекторів,  за  даними
               акустичних досліджень, дозволяє визначати не тільки “залічені” тріщини та їх
               конфігурацію, але і виявляти переважаючий нахил тріщин, їх структуру. Якщо
               переважаюча  орієнтація  тріщин  сформована  у  вертикальному  напрямку,  то
               амплітудна  характеристика  поздовжньої  ультразвукової  хвилі  за  величиною
               параметрів однакова з такою ж характеристикою у щільних породах, амплітуда
               поперечної  хвилі  зростає  до  середнього  значення  амплітуд  щільних  порід.  У
               кавернозних  породах  характер  поширення  хвиль  інший,  ніж  у  породах  з

               міжзерновими  порами.  Інтервальний  час  (Т)  у  тріщинуватих  породах
               визначається  сумою  тріщинної  і  міжзернової  пористості.  При  наявності
               вертикально орієнтованої тріщинності поздовжня хвиля поширюється вздовж,
               інтервальний час при цьому значно знижується.
                      У  вапняках  юрських  відкладів,  де  розвинуті  тріщини  горизонтальної
               орієнтації – амплітуда поздовжньої  хвилі зменшується на незначну  величину.
               Величина тріщиної пористості за даними акустичного каротажу в такого типу
               колекторах визначається не достовірно, але враховуючи те, що породи юрських
               відкладів  характеризуються  хаотичним  розташуванням  тріщин,  насичених
               високомінералізованим  розчином  (NaCl)  –  до  300  г/л  і  її  значення  можна
               розрахувати за формулою:
   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87