Page 86 - 164

86

ЛЕКЦІЯ № 12
ГЕОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ГЕОФІЗИЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ СВЕРДЛОВИН

Основне геологічне завдання, яке необхідно вирішити за допомогою
методів ГДС, є виділення порід-колекторів у геологічному розрізі, оцінка їх
фільтраційно-ємнісних параметрів, продуктивності і видача рекомендацій на
випробування. Обмежений виніс керну затрудняє вирішення геологічного
завдання по літологостратиграфічних побудовах. В цьому випадку основна
роль припадає на геофізичні дослідження. Однак недостатня інформативність
електричних, радіоактивних та акустичних методів при дослідженні
тонкошаруватих, неоднорідних колекторів знижує ефективність геофізичних
досліджень у свердловинах, тому пропускаються продуктивні пласти,
неправильно визначається характер насичення порід-колекторів. Інтерпретація
результатів ГДС у складнопобудованих геологічних розрізах, в більшості
випадків, виконується за старими методологічними прийомами, що призводить
до класифікації пласта “не колектора”, як “колектора” і в результаті
випробовування його отримуємо негативний результат. Аналіз помилок, які
виникають при інтерпретації даних ГДС та оперативній обробці діаграмного
матеріалу, дозволяє зробити висновок про те, що комплекс геофізичних
методів, який використовується в даний час при дослідженні тонкошаруватих
геологічних розрізів, є не достатньо повним і не підсилений геофізичними
методами, які базуються на принципово нових методико-технологічних
прийомах дослідження гірських порід. Оцінюючи колекторські властивості
продуктивних пластів (параметри нафтогазонасиченості), як правило,
співставляють результати, отримані різними методами. В цьому випадку часто
відмічається не співпадання величин окремих параметрів. Аналіз таких
розходжень висвітлив ряд факторів, які не враховуються як при лабораторних
дослідженнях керну, так і при геофізичних дослідженнях у свердловинах.
Відомо, що велике значення для визначення нафтогазонасиченості порід-
колекторів відіграє параметр водонасиченості. Визначення цього параметру на
керновому матеріалі здійснюється вторинними методами. Вторинні методи
недостатньо точно моделюють умови формування покладу. Достовірні
результати можна отримати, досліджуючи керновий матеріал, який відбирався
при застосуванні розчинів на нефільтруючій основі. Іншими словами,
необхідно зберегти натуральну водонасиченість породи. На такому керні
потрібно провести вимірювання коефіцієнта пористості, проникності,
залишкової водонасиченості, питомого опору. Як показали визначення
залишкової водонасиченості методом центрофугування , величина пошукового
коефіцієнта (К в) у 2-2,5 рази перевищувала результати, отримані прямим
методом.
Також експериментальним шляхом встановлено, що визначені величини
коефіцієнта пористості і нафтонасиченості змодельовані на екстрагованих
зразках керну, в окремих випадках завищуються у 1,5-2 рази їх істину
величину, проникність досягає десятків і сотень раз. Пояснюється це тим, що в