Page 89 - 164

89

Такий підхід дозволяє виключити необхідність потреби однозначності і
неоднозначності заключень. Загальний коефіцієнт геологічної ефективності
буде рівний:



n   1   n0  Qn  
K 1  , (12.5)
геф
N

де Q – імперичний коефіцієнт більший одиниці, що враховує таку обставину, як
пропуск продуктивного колектора. Неврахування даного коефіцієнта
призводить до зниження геофізичної інформативності та отримання
+-
негативного результату (n ) одноразових випробувань. Загальний недолік всіх
формул (12.1-12.5) полягає у відсутності врахування промислової цінності
випробовуваних об’єктів.
Враховуючи вищесказане, найбільш обгрунтованим є розрахунок геологічної
ефективності геофізичних досліджень свердловин за формулами, які
враховують не тільки число і результати проведених випробовувань, але і
промислову цінність кожного із них. Остання визначається числовим
значенням лінійних геологічних запасів (ЛГЗ). В цьому випадку:

 ЛГЗ     ЛГЗ      ЛГЗ 0
K  n 1 n 1 n 0 , (12.6)
еф. з
 ЛГЗ
n

 ЛГЗ  
K  n   , (12.7)
еф. з    
 ЛГЗ   ЛГЗ
n   n  

Загальний коефіцієнт геологічної ефективності:

 ЛГЗ      Р1   ЛГЗ 0  Q  ЛГЗ  

K 1  n   n 0 n   , (12.8)
геф
 ЛГЗ
n

В формулах (12.6-12.8) під лінійними геологічними запасами для кожного
об’єкта розуміють множник ефективної потужності h еф даного об’єкту на
середній коефіцієнт реальної пористості (К п.р) і середній коефіцієнт насичення
(К н) порового простору. Суми лінійних геологічних запасів у формулах
(12.6-12.8) означають:
 ЛГЗ – сума лінійних геологічних запасів по інтервалах, у яких виконувалися
n


випробування;  ЛГЗ – сума лінійних геологічних запасів, рекомендованих
n  