Page 84 - 164
P. 84
84
зміщенням кривих коливних швидкостей поздовжньої та поперечної хвилі,
інтервали 2251-2257 м, 2286-2291 м, 2295-2302 м (рис. 1). Результати інших
методів, які входять у комплекс геофізичних досліджень характеризують ці
пласти високими показами бокового каротажу (БК) та нейтронного гама-
каротажу (НГК), а також низькими значеннями інтервального часу пробігу
поздовжньої хвилі. На кривих поздовжніх коливань щільні пласти займають
проміжне значення між максимальним у солях та пониженим у деяких типах
колекторів. На кривих поперечних коливань такі пласти відбиваються
максимальними значеннями.
Гранулярно-порового типу колектори виділені у інтервалі 2193.0-
2194.0 м, 2199.5-2202.5 м, 2246.5-2251.5 м, 2291.0-2295.0 м, 2302.0-2304.0 м,
2348.0-2350.0 м. На кривих поздовжньої хвилі вони відмічаються підвищеними
значеннями показів відносно щільних пластів незначними пониженими
значеннями швидкостей поперечних коливань.
Порово-тріщиноваті колектори виділені у інтервалах 2227.0-2229.0м,
2307.0-2309.5 м, 2312.0-2318.0 м, 2341.0-2346.0 м, 2354.0-2356.5 м. У двох
перших інтервалах переважає поровий пустотний об’єм, про що свідчить
перевищення швидкостей поздовжніх коливань над швидкостями поздовжніх
коливань щільних порід.
Третій, четвертий і п’ятий інтервал ідентифікується як порово-тріщинний
колектор, у якого горизонтальна орієнтація тріщин. Для цих інтервалів
характерне незмінне, або незначне зменшення коливних швидкостей
поздовжньої хвилі і дуже сильне зменшення коливних швидкостей поперечної
хвилі.
Кавернозно-тріщинний колектор виділяється у інтервалі 2197.0-2198.5
м. Він характеризується рівним зменшенням коливних швидкостей поздовжніх
і поперечних хвиль, зниженням суми амплітуд А та кількості коливань у
хвильовій картинці нижче рівня середніх значень.
Тріщинний колектор нами виділений у інтервалах 2206.5-2210.0 м,
2211.5-2213.5 м, 2215.5-2218.0 м, 2325.5-2327.5 м, 2337.5-2339.5 м. Перші три
інтервали відносяться до осинського горизонту, мають погані фільтраційно-
ємкісні властивості. Сума амплітуд та кількість коливань зменшуються
відносно рівня щільних непроникних порід менше ніж на 1/4 частини всього
інформаційного сигналу. На кривих поперечних та поздовжніх коливань такі
породи-колектори характеризуються незначним зменшенням їх амплітудної
характеристики.
Останні два інтервали характеризуються на кривих А і N значеннями
близькими до середніх, що свідчить про їх кращі фільтраційно-ємкісні
характеристики. У обох випадках для цих порід характерна вертикально-
нахилена тріщиноватість. Коливна поздовжня хвиля зменшується сильніше ніж
поперечна. У щільних породах із “заліченими” тріщинами (інтервали 2318.0-
2325.5 м, 2327.5-2337.5 м, 2339.5-2341.0 м) значення швидкості коливних
поздовжніх коливань залишається на рівні щільних порід або менше від показів
у них на незначну величину. Значення коливної швидкості поздовжніх хвиль
змінюється від рівня зміщення в сторону збільшення. Пояснюється це тим, що в