Page 84 - 164
P. 84

84

               зміщенням  кривих  коливних  швидкостей  поздовжньої  та  поперечної  хвилі,
               інтервали  2251-2257  м,  2286-2291  м,  2295-2302  м  (рис.  1).  Результати  інших
               методів,  які  входять  у  комплекс  геофізичних  досліджень  характеризують  ці
               пласти  високими  показами  бокового  каротажу  (БК)  та  нейтронного  гама-
               каротажу  (НГК),  а  також  низькими  значеннями  інтервального  часу  пробігу
               поздовжньої  хвилі.  На  кривих  поздовжніх  коливань  щільні  пласти  займають
               проміжне значення між максимальним  у солях та пониженим  у деяких типах
               колекторів.  На  кривих  поперечних  коливань  такі  пласти  відбиваються
               максимальними значеннями.
                      Гранулярно-порового  типу  колектори  виділені  у  інтервалі  2193.0-
               2194.0  м,  2199.5-2202.5  м,  2246.5-2251.5  м,  2291.0-2295.0  м,  2302.0-2304.0  м,
               2348.0-2350.0 м. На кривих поздовжньої хвилі вони відмічаються підвищеними
               значеннями  показів  відносно  щільних  пластів  незначними  пониженими
               значеннями швидкостей поперечних коливань.
                      Порово-тріщиноваті  колектори  виділені  у  інтервалах  2227.0-2229.0м,
               2307.0-2309.5  м,  2312.0-2318.0  м,  2341.0-2346.0  м,  2354.0-2356.5  м.  У  двох
               перших  інтервалах  переважає  поровий  пустотний  об’єм,  про  що  свідчить
               перевищення  швидкостей  поздовжніх  коливань  над  швидкостями  поздовжніх
               коливань щільних порід.
                      Третій, четвертий і п’ятий інтервал ідентифікується як порово-тріщинний
               колектор,  у  якого  горизонтальна  орієнтація  тріщин.  Для  цих  інтервалів
               характерне  незмінне,  або  незначне  зменшення  коливних  швидкостей
               поздовжньої хвилі і дуже сильне зменшення коливних швидкостей поперечної
               хвилі.
                      Кавернозно-тріщинний колектор виділяється у інтервалі 2197.0-2198.5
               м. Він характеризується рівним зменшенням коливних швидкостей поздовжніх
               і  поперечних  хвиль,  зниженням  суми  амплітуд  А  та  кількості  коливань  у
               хвильовій картинці нижче рівня середніх значень.
                      Тріщинний  колектор  нами  виділений  у  інтервалах  2206.5-2210.0  м,
               2211.5-2213.5 м, 2215.5-2218.0 м, 2325.5-2327.5 м, 2337.5-2339.5 м. Перші три
               інтервали  відносяться  до  осинського  горизонту,  мають  погані  фільтраційно-
               ємкісні  властивості.  Сума  амплітуд  та  кількість  коливань  зменшуються
               відносно  рівня  щільних  непроникних  порід  менше  ніж  на  1/4  частини  всього
               інформаційного  сигналу.  На  кривих  поперечних  та  поздовжніх  коливань  такі
               породи-колектори  характеризуються  незначним  зменшенням  їх  амплітудної
               характеристики.
                      Останні  два  інтервали  характеризуються  на  кривих  А  і  N  значеннями
               близькими  до  середніх,  що  свідчить  про  їх  кращі  фільтраційно-ємкісні
               характеристики.  У  обох  випадках  для  цих  порід  характерна  вертикально-
               нахилена тріщиноватість. Коливна поздовжня хвиля зменшується сильніше ніж
               поперечна.  У  щільних  породах  із  “заліченими”  тріщинами  (інтервали  2318.0-
               2325.5  м,  2327.5-2337.5  м,  2339.5-2341.0  м)  значення  швидкості  коливних
               поздовжніх коливань залишається на рівні щільних порід або менше від показів
               у  них  на  незначну  величину.  Значення  коливної  швидкості  поздовжніх  хвиль
               змінюється від рівня зміщення в сторону збільшення. Пояснюється це тим, що в
   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89