Page 83 - 164

83

) (3
1 2К птр ( К п АК m  2К птр)
  , (11.1)
 3 3  К птр

де  – відносний опір порід

m – показник ступеню пористості.
Як видно із вище приведеного, напружено-деформаційний стан гірських
порід не тільки обумовлює розподіл пористості у породах колекторах, але і
формує їх колекторські параметри. З метою виділення тріщинно-кавернозних
порід-колекторів, проведено комплексні геофізичні дослідження зв’язку
інформаційних сигналів із напружено-деформаційним станом гірських порід.
Базовим методом для реалізації цього завдання є акустичний каротаж.
Результати вимірювання коливних поздовжніх та поперечних швидкостей
кількості коливань у хвильовій картинці, інтервального часу приходу
ультразвукових поздовжніх хвиль показали, що на їх інформативність суттєво
впливає структура порового простору породи. У зв’язку з цим, для впевненого
виділення колекторів та розбивці їх по типах пористості необхідно виконати
ряд методичних рекомендацій по реєстрації динамічних та кінематичних
параметрів акустичного каротажу (АК), а саме:
— при проведенні АК необхідно використовувати зонди великої довжини, які
дозволять покращити роздільну здатність хвильової картинки;
— правильно вибрати швидкість проведення каротажу, що дозволить зменшити
рівень акустичних шумів у свердловині які виникають за рахунок руху
приладу;
— правильно вибрати масштаб запису для достатньої диференціації кривих АК.
Для обгрунтування ефективності акустичних досліджень карбонатних
тріщинуватих порід-колекторів, нами проведений аналіз результатів
геофізичних досліджень свердловин на прикладі карбонатних відкладів
нижнього кембрію Джемендуконовської площі свердловина (103). Вибір цієї
площі обумовлений тим, що свердловинні дослідження акустичних параметрів
апаратурою ВПАС-2АЛ у типовій свердловині № 103 найбільш інформативні.
У карбонатних відкладах нафтогазових родовищ такі дослідження не
проводились. В основу виділення порід-колекторів було закладено ефект
впливу гідродинаміки присвердловинної зони на динамічні характеристики
пружних коливань. Виділення проникних інтервалів та оцінка структури
порового простору здійснюється за величиною коливних швидкостей
(поздовжньої та поперечної).
З цією метою інтервал, який передбачається як продуктивний,
розбивається на ділянки із однаковими характеристиками гірських порід (вік та
літологія). Виконавши таку розбивку інтервалу, здійснюють визначення
щільних непроникних пластів, для яких виконується зміщення коливних
швидкостей поздовжніх та поперечних хвиль – Ср і Сs. Наступним етапом є
виділення проникних прошарків.
На прикладі свердловини № 103 (Джемендуконовська площа) проведено
розділення порід-колекторів за типами пористості. Щільні пласти виділені за