Page 14 - ИЗУЧЕНИЕ СТРЕССА В СПОРТЕ
P. 14

8

               твереза  впевненість  у  своїх  силах  (реальна  оцінка  своїх  сил  і  можливостей
               супротивника),  досить  висока  мотивація  діяльності  (прагнення  активно,  з
               повною  віддачею  сил  і  до  кінця  боротися  за  досягнення  мети),  здатність
               свідомо регулювати свої думки, почуття, поводження і керувати ними (турбота
               про  правильне  виконання  рухів,  ощадливій  витраті  сил,  розумній  тактиці,
               максимальній готовності до старту і т.д.), особиста зацікавленість спортсмена в
               участі  в  даних  змаганнях,  гарна  концентрація  уваги  на  майбутній  діяльності,
               загострення  сприйняття  (особливо  спеціалізованого,  лежачого  в  основі
               «почуттів»  води,  снігу,  м’яча  і  т.д.)  і  мислення  (підвищення  його  швидкості,
               гнучкості,  критичності),  висока  завадостійкість  стосовно  несприятливих
               факторів  (невідомий  суперник,  малознайомі  умови  змагань,  організаційні
               неполадки,  суддівські  помилки,  неадекватна  реакція  глядачів,  критичні
               зауваження чи тренера товаришів по команді, погані кліматичні умови і т.п.).
                        Бойова  готовність  позитивно  позначається  на  діяльності  спортсмена  в
               змаганнях,  дозволяючи  йому  максимально  реалізувати  свої  рухові,  вольові,
               інтелектуальні  можливості.  Можна  сказати,  що  бойова  готовність  цілком
               відповідає  стану  психічної  готовності  спортсмена  до  змагання  (цей  стан
               всебічно описаний і вивчений А. Ц. Пуні, 1969 і його співробітниками: А. Д.
               Ганюшкіним, 1972; Р. М. Зайгановим, 1972; Н.П. Казаченко, 1977 і ін.).
                        Стан  бойової  готовності  можна  співвіднести  з  початковою  стадією
               стресу,  по  Сельє,  коли  організм  повний  сил  і  енергії,  коли  про  негативний
               вплив стресу на діяльність ще не може бути і мови, коли ситуація сприймається
               як тривожна, але не загрозливому благополуччю особистості.
                        Передстартова  лихоманка  характеризується  надмірно  високим  рівнем
               емоційного  порушення.  Їй  відповідають  різко  виражені  вегетативні  зрушення
               (значне частішання пульсу і подихи, підвищена пітливість пахвових западин і

               долонь,  підвищений  кров’яний  тиск,  значне  збільшення  тремору  кінцівок,
               підвищений  діурез  і  т.д.).  Психологічний  синдром:  надмірне  хвилювання,
               тривога,  підвищена  нервозність  (дратівливість),  нестійкість  настрою  (різкий
               перехід  від  бурхливих  веселощів  до  сліз),  безпричинна  метушливість,
               неуважність,  ослаблення  пам’яті,  зниження  гостроти  сприйняття,  підвищене
               відволікання  уваги,  зниження  гнучкості  і  логічності  мислення,  неадекватні
               реакції  на  звичайні  подразники,  примхливість,  переоцінка  своїх  сил  і
               недооцінка  можливостей  супротивника  (зайва  самовпевненість),  нездатність
               цілком контролювати свої думки, почуття, настрій і поводження, невиправдана
               квапливість. Висока нервово-психічна напруга знижує працездатність м’язів і
               притупляє  м’язево  рухові  почуття,  погіршує  здатність  до  розслаблення,
               порушує координацію рухів.
                        Передстартова         лихоманка        заважає       спортсмену         максимально
               мобілізуватися  і  не  дозволяє  йому  реалізувати  усі  свої  можливості  в  умовах
               змагань. Негативний вплив передстартової лихоманки виявляється й у тім, що
               спортсмен  довго  не  може  заснути  напередодні  змагань,  спить  з  болісними
               сновидіннями, ранком встає несвіжий, невідпочилий.
                        Співвіднесення  цієї  форми  передстартового  стану  зі  стадіями  стресу
               показує,  що  найбільше  ймовірно  воно  відповідає  другій  стадії  стресу  -  стадії
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19